Відповідь на це питання ми скоро дізнаємось, а поки, розповімо вам про героя цієї статті детальніше.

Нілу Расселу було 60 років, коли йому діагностували хворобу Паркінсона.

Українські Бігові Батли
Українські Бігові Батли
Українські Бігові Батли
Українські Бігові Батли

Житель містечка Буртоні-на-Воді в Глостерширі, Ніл, був директором з реклами, який вже встиг пройти кілька триатлонних стартів та ультрамарафонів. Він вирішив не зупинятись на досягнутому і кинути виклик об’ємам посерйозніше.

Цей виклик триватиме 35 днів, а стартує він 18 липня.

Ніл прекрасно усвідомлює величезну задачу: 1) зібрати гроші для створення ліків, які допоможуть побороти хворобу Паркінсона, 2) подолати 895 миль (це приблизно 34 марафони).

І ось що він каже:

“Я бігав все своє життя і завжди був спортивним, хоч не можу стверджувати, що досяг великого успіху у спорті. Однак, я надзвичайно рішучий спортсмен, завзятий та більш схильний до довгих, повільних дистанцій.

Саме після завершення ультрамарафону 18 місяців тому, у мене виникла ідея пробігу від Джона О’Гротаса до Лендс-Енду. Це був мій 61-й день народження, і я подумав, що якщо коли-небудь наважусь зробити цю пробіжку, то зараз саме той час”.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Neil Russell (@neil.o.russell)

“Хвороба Паркінсона означає, що кожного дня я мушу приймати багато ліків, які допомагають контролювати тремтіння рук, важкість ковтатання і тому подібне…
Але замість того, щоб думати про те, що нічого не можу зробити з хворобою, то фокусуюсь на тому, що я можу, а саме: тренуватися, бігати, пітніти. Завдяки таким діям стаю сильнішим і моя впевненість зростає.
Щодня, кажу собі: я пробіжу від Джона О’Гротса до Лендс-Енду. Чому? Бо я все ще можу.
Я хотів би зібрати якомога більше грошей для пошуку ліків від цього захворювання”.

Тренувальна підготовка Ніла розпочалася в листопаді минулого року, він дотримувався невпинного графіку. Його не змогла зупинити найгірша зимова погода та обмеження COVID-19. У супроводі тренувальних пробігів з товаришами по команді “Буртон-роуд runners” він весь час займався під пильним наглядом його тренера Джеймса Вільямсона, якого дуже вдало знайшов в інтернеті.

“Джеймс добре розбирається в тренерській діяльності і його легко зрозуміти”, – сказав Ніл.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Neil Russell (@neil.o.russell)

Дружина Ніла Нікі надаватиме важливу підтримку в сімейному кемпі протягом усього виклику.

“Коли я вперше обговорив це з Нікі, я думав, що вона спробує мене відмовити, але на мій подив вона сказала: “Йди на це, ти зможеш”.

Про свій діагноз він додав:

“Коли фахівець підтвердив хворобу, він насправді говорив мені лише те, що я вже знав. Два роки тому мій почерк став повільнішим, а написання нотаток займало все більше часу. Помітив, що писати певні комбінації літер стає важче.
В той час я звернуся
до лікаря. Чесно кажучи, інтуітивно відчував, що у мене Паркінсон і коли фахівець підтвердив це, то моїм першим запитанням було: “Чи зможу я все ще бігати?”.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Neil Russell (@neil.o.russell)

Паркінсон – це найбільш швидкозростаючий неврологічний стан у світі. В даний час лікування хвороби не існує. У Великобританії близько 145 000 людей вже живуть із хворобою. Існує більше 40 симптомів: від тремору та болю до тривоги, але стан впливає на всіх по-різному.

Чотири роки тому Нілу довелося пройти екстрену операцію після катастрофи в яку потрапив на велосипеді. Як наслідок, в нього були зламані зап’ястя та пошкоджене обличчя. Він також переніс крововилив у мозок. Крім того, вже відчував ранні симптоми хвороби. Наступні напади депресії, викликані аварією, лише додавали йому проблем.

Саме біг допоміг йому одужати. Він сказав:

“Єдиним полегшенням став біг, який почався в моєму житті тоді, коли я випустився зі школи. Я бігав щодня, іноді дві-три милі, інші дні сім-вісім. Потім почав бігати все далі і далі, до 25 і навіть 38 миль. І Джон О’Гротс до Лендс-Енду – це те, до чого я прийшов за стільки років.
Я серйозно стурбований проблематикою лікування хвороби та залишаюсь наполегливим та рішучим для того, щоб допомогти знайти ліки від Паркінсона”.

Текст адаптовано з цього джерела.

Коментарі: