Ох і насичені пройшли вихідні… Старт із участю Кіпчоге в рамках NN Mission Marathon, ясна річ, принесла різним країнам купу нормативів на ОІ.

Але ми просто не маємо права пройти повз MARATON DĘBNO, який відбувся 18 квітня у польському місті Дембно. Отже, траса сертифікована, організатори створили всі можливі умови для того, щоб атлети змогли спробувати підкорити ті бажані кваліфікаційні цифри для участі у ОІ.

Реєстрація
Реєстрація
Реєстрація
Реєстрація

Дуже вже хочеться поговорити про жіночий залік, а ще більше про срібну призерку – Вікторію Калюжну.

Вікторія фінішувала із другим результатом цих змагань – 02:27.04 год, і це є особистий рекорд спортсменки.
Більше того, результат вийшов із добрячим таким запасом до нормативу – 02:29.30 год.

Звісно, Жорстка Атлетика поспілкувалась із Вікторією, і ось що вона нам розповіла:

Це ваш такий перший великий старт після травми, розкажіть, як біглося? Очікували, що покажете такий результат?

Так, це був перший серйозний старт після травми і другий марафон в кар’єрі. Біглося досить добре. Марафон хоч і нелегка дистанція, але я змогла зловити свій темп і на другій половині розкрутити його. Щодо того, чи очікувано це було – так, цілком. Все ж ми готувалися до марафону і підготовка пройшла добре. Плюс з боку друзів була величезна підтримка і коли розумієш, що по той бік екрану за тебе вболівають – це мотивує, дуже.

На трансляції було видно, що до старту пройшов дощ, і очевидно траса могла бути слизькою … Чи змогла погода повпливати на результат?

Швидше за все, так… Вранці прокинулася і думаю: “Ну, капець”. Дощ йшов, все мокро, прохолодно. Але на старт вийшли і вже не було таких неприємностей. Єдине що, місцями були великі калюжі і доводилося їх оббігати, ну або навпрошки по калюжах, коли вже розумієш, що вступила. Також, в першій половині марафону був вітер, але завдяки тому, що бігла в групі, дівчата і пейси прикривали і це було мені на руку.

Але, в моєму випадку – головне був настрій, а погода – це лише супутні обставини і судячи з результату, завадили вони мені не сильно. На другій половині взагалі сонечко вийшло, якщо б ще ноги не намокли спочатку, то, думаю, мозолів було набагато менше.

Які враження після фінішу? Адже РВ, друге місце, кваліфікаційний норматив… Цілий набір приємних новин просто!

Ну, перш за все, на фініші взагалі не було емоцій, я сильно виклалася і… це знаєте, як ти виконав свою місію і полегшено зітхнув. А потім, звичайно, радість!!! І знову ж таки, зайшла в Інстаграмм, Фейсбук, а там стільки привітань, що це не може не викликати ейфорію і посмішку – мені дуже важливо, що в мене є люди, які можуть мене підтримати і щиро порадіти за мене. Я рада і нормативу, і можливій поїздці на Ігри, але найбільше рада, що мене оточують такі круті люди.

А щодо підготовки, як все пройшло?

Психологічно було важко, бо ми готувалися, але толком не знали куди, з цим короновірусом. Старти скасовували, переносили, а ти повинен тримати об’єм, щоб підготуватися до марафону. І це було важкувато. Але біглось добре, як і у всіх, бували погані дні, але без цього нікуди. Я дуже вдячна своїй Донецької області, яка возила і фінансувала, нашому ШВСМ і моєму тренеру Костянтину Альбертовичу Степанцову.

Фото: Piotr Krawczuk, Dulny Foto

Коментарі: