Як же набридла ця пандемія! Ні стартів тобі вдома, НІ-ЧО-ГО, то перенесуть, то відмінять… Ще можуть потішити око зарубіжні (звісно, які не відмінили чи не перенесли), а ще більше – призові місця наших атлетів закордоном.
Отже, минулої неділі, 11 квітня, у Болгарії відбувся марафон в місті Стара Загора, про нього і поговоримо.

Звісно, тут би ми могли описати подію, обговорити трасу/погоду, але на жаль, редакція Жорсткої Атлетики не мала змоги приїхати #сумулька. А так хочеться емоційно донести атмосферу події…

Новий спорт
Новий спорт
Новий спорт
Новий спорт

Ну і без наших, звісно, не обійшлось! “Віртуальну екскурсію” по старту проведе бронзова призерка цих змагань – українка Крістіна Богомягкова. Свій 13-й марафон вона фінішувала з результатом – 2:48.06 год, тож розповісти їй є що.

Розкажіть, чому для марафону обрали саме Болгарію?

Болгарія – це одна з небагатьох країн, яка провела восени три марафони, тому я з надією і мотивацією тренувалася взимку, зазначивши в своєму календарі марафон в місті Стара Загора. Коли наближається змагальний сезон я сідаю за календар марафонів і роблю аналіз, зазначаю, де б я хотіла виступити відштовхуючись від своїх можливостей. Чим ближче час до змагального сезону почав підходити, тим частіше марафони почали скасовувати або переносити, тому вибір був на марафон в Болгарії.

Як щодо пандемії, не страшно було ризикувати і їхати туди? 

Я стежила за всіма новинами, що відбувалося в країні щодо пандемії і вивчала інформацію щодо умов відвідування. Дуже рада, що організаторам вдалося організувати таке свято. З огляду на те, що зараз вибір на марафони не великий, відповідно, конкуренція зростає, тому досить складно втриматися за п’єдестал в умовах високої конкуренції.

До речі, а як щодо конкуренції? Як пройшла гонка?

Список учасниць я побачила за 5 днів до старту, вивчила і зрозуміла, що дві спортсменки – дуже сильні, дівчата біжать марафон близько 2:32 год, а з рештою суперниць я можу боротися. Тож третє місце я очікувала, але під час гонки бувають несподівані ситуації.

Марафон складався з 4-х кіл, тому ми могли стежити за своїми суперницями. На другому колі я побачила, що одна з найсильніших спортсменок зійшла, я бігла на другій позиції з відривом в хвилину від третьої. Але на 28 км я почула гучний тупіт, мене несподівано наздогнала дівчина з Болгарії, вона свій темп впевнено нарощувала. Коли вона мене обійшла, я побоялася бігти за нею, так як це був 30 км, а марафон – це підступна дистанція. До 37 км я утримувала її в межах видимості близько 100 м, але додати я не могла. Вона впевнено йшла від мене, і тут я зрозуміла, що в цей день я слабіша, а перемагає найсильніший.

Що відчували на фініші?

На фініші мене нахлинули емоції програшу, а через деякий час я була максимально мотивована і залишилася з величезним бажанням тренуватися та розвивати свої бігові здібності.

Ви показали результат 2:48.06, чи задоволені такими цифрами?

Ні. У мене була застуда за 2 тижні до старту, яка дуже довго тривала, що навіть в суботу перед стартом – була з нежитю. Але взагалі, це все зовнішні чинники, спортсмен повинен бути готовий до всього, тому не люблю відмовки і ниття.

Що можете сказати на рахунок траси? 

Траса бігова, були підйоми на мости. В загальній сумі набір висоти – 240 м, температура була +10, це комфортно для бігу, але сонячно, а в Болгарії сонце дуже підступне.

Я бігла цей марафон в серпні 2020 року, і тоді отримала тепловий удар на 36 км, було дуже спекотно. По дистанції довелось йти пішки, а біля пункту гідратації стояла тривалий час, щоб привести себе до тями. Тоді фінішувала на другій позиції. Тож цього разу, це була особлива боротьба для мене. Мій організм залишив в пам’яті місце, коли і де стало погано. Тому дуже задоволена, що в цей раз склалося набагато позитивніше.

Фото: архів Крістіни Богомягкової

Коментарі: