Думки написати цей огляд виникли одразу ж після спроби Kilian Jornet в рамках Phantasm24 побити один з “вічних” рекордів Яніса, а саме неймовірний результат 303,506 км в рамках добового забігу в Аделаїді 1997 року. Але все ж якось не вистачало часу і ідея відійшла, аж раптом з’явився ще один атлет який захотів посягнути на цей рекорд — це видатний американський ультрабігун Zach Bitter, рекордсмен з бігу на 100 миль та 12 годин, які були поставлені в рамках одного забігу.

Безумовно, ці дві події добряче сколихнули трейлову та бігову спільноту, а Phantasm24 зацікавив навіть тих, хто не знайомий з світом трейлового та гірського бігу. Майже 17000 глядачів на онлайн трансляції в піковий момент! Такі проекти відіграють важливу роль в популяризації спорту та вбивають двох зайців. З одного боку рекламний простір для брендів, а з іншого – мотивація для атлетів.

Функціональне тестування
Функціональне тестування
Функціональне тестування
Функціональне тестування

Отже в трейлових чатиках та спільнотах одразу почались дискусії, прогнози та просто обговорення. Очікування були дуже різні, можна було побачити і dnf, і 300+ і щось середнє. Хтось скаже що це все “експертні” думки, але усе це лише свідчить, що в спільноти є інтерес до таких речей.

Що таке класичний добовий біг чи можна взагалі це порівнювати, наприклад, з трейловими ультрамарафонами? Кіліан видатний спортсмен який показує свою універсальність від вертикального кілометру до 100-мильників з величезними наборами, швидкісні сходження на різноманітні вершини, скітур та і просто буквально усі активності, що можна робити в горах. Кіліан любить кидати собі виклики, а в даному випадку це як пірнути в абсолютно інше середовище, хоча формально усе це можна узагальнити як “біг”.

Другий претендент це Zach Bitter, американський атлет який спеціалізується на ультрамарафонських дистанціях, та деколи “заглядає на трейли”. Як можна зрозуміти, після невдалої спроби Кіліана, прогнози стали більш акуратними, але у цьому випадку ставки навіть були солідніші, адже Зак все ж має більше досвіду в шосейних ультрах. У своєму другому стомильнику Зак вже побив рекорд США після чого поставив собі за ціль побити світовий рекорд Олега Харітонова (11:28:03). Протягом 6 років він намагався це зробити, а в 2019 успішно “зняв” з рекорду близька 8 хвилин, завершивши з часом 11:19:13 та в рамках цього ж забігу побив власний рекорд на 12 годин. Але 24 години не підкорились йому так просто, в протоколах Зак завершив дистанцію з 186.5 км.

Image for post

Отож, щодо 303,506 км. Уже пішов 24 рік, з того моменту як цей рекорд був встановлений, і ніхто ще не наблизився до нього. Сам Яніс казав, що цей рекорд на століття, він вважав, що це була його межа і підійти до цього рекорду зможуть дуже не скоро.

Тож що робило Куроса таким видатним атлетом? Здоров’я, особливості характеру, ментальний настрій чи просто везіння?

Image for post

Розпочав Яніс свій спортивний шлях в старшій школі, де зайнявся легкою атлетикою. Дитинство Яніса було складним, серед усіх своїх братів він єдиний не курив, через що батько вважав, що це не його син. Відповідно це відбилось на стилі його життя. Стадіон та легка атлетика стала для нього певним прихистком.

Перші результати Яніса ще в в підлітковому віці 4000м — 13:11. Він рано став самостійним, та, як Яніс сам зазначає, саме це допомогло йому розкрити свою силу. На початку 80х він розпочав будувати свій будинок, та після тяжких робочих днів йшов на стадіон задля тренування. На фоні змученності ці тренування загартовували його дух. Популярність до Куроса прийшла після його дебюту на Спартатлоні (спартатлон — забіг на дистанцію 246 кілометрів проводиться щорічно в Греції з 1983 року між Афінами та Спартою). Сама дистанція стала випробуванням для Яніса, тут він мусив переступити через своє тіло. Дехто навіть не вірив, що це взагалі можливо подолати таку відстань за такий короткий час 21:53:42.

Звісно ж після цього Яніс увійшов в світ ультра бігу. Володар величезної кількості рекордів. Від добового бігу і до багатоденок, знайдеться дуже мало спортсменів, що можуть наблизитись до його результатів. Як вважав сам Яніс, 100 км це ще не ультрамарафон. Адже для нього ці старти завжди були чимось більшим аніж просто змагання. Для нього це можливість розкрити себе, спробувати заскочити в певне потойбіччя. Яніс відводить чільне місце саме духу на таких змаганнях.

Ментальна складова, це те що допомагає в критичний момент “обдурити” тіло, недарма часто ультрамарафонці говорять про це. Коли тіло просто перестає тебе слухатись, коли ти ледве переставляєш ноги, просто “фізуха” вже не допомагає. На дистанції може накрити, і тоді ти говориш собі “ну ще 5-10 км і все тоді точно схожу” і так добігаєш до фінішу. Таке відношення до спорту, як можливості випробувати себе та розкрити свій потенціал виникло в Куроса не просто так. Він творча людина, любить мистецтво, написав понад тисячу віршів та пісень. Разом з нелегким життям усе це загартувало його дух, і саме завдяки цьому він був здатен на надлюдські зусилля.

Але нехай це не введе вас в оману, Яніс мав дуже хорошу бігову підготовку. Найкращий результат на “коротких” це, наприклад, марафон 2:25. Як він сам зазначає, що спершу старався тренуватись після роботи, та вже згодом, коли влився в ультрабіг, то двічі на день по декілька годин. При тому рівень тренувань з його слів підійде марафонцю рівня 2:40. Звучить цікаво еге ж?

Він надавав перевагу роботі в цільовому темпі який був очікуваний на найближчому старті та майже не бігав інших бігових тренувань, як темпові або інтервали. (!!!Але пам’ятайте, що усе індивідуально і просто копіювати систему тренувань може бути неефективно та небезпечно). На одній з багатоденок, один з спортсменів (триатлет) повторював кожну дія Куроса, в надії, що це допоможе йому бігти так само. І дійшло це до комічної ситуації, коли на контрольному пункті Курос вирішив використати парфум, але зробив це в своєрідний спосіб, і коли команда Яніса згодом побачила цього атлета він зробив теж саме але помилково випив його (ця ситуація розказана самим Куросом в документальному фільмі).

Звісно ж як не згадати за систему харчування, тема яка, мабуть, може навіть позмагатись в своїй дискутивності навіть з суперечками про техніку. Правильна система харчування є дуже важливою складовою результату. На змаганнях Курос діяв по такій системі: кожних 20 хв він споживав їжу, а пиття: кожних 15 хвилин в холодну погоду, кожних 10 в нормальну та кожних 7хв якщо спека. Для наочного розуміння чому Куроса вважають легендарним атлетом ось таблиці з його результатами:

Справді вражає чи не так? Вже стає цікаво коли знову посягнуть на його результати, деякі рекорди до речі вже зняли, але доба та інші ще досі “стоять”. До речі на момент завершення написання цього огляду вже неуспішно спробували зняти рекорд Нао Казамі на 100км в проекті від Hoka Project Carbon X, детальніше читайте в статті. Тож чого очікувати від 2021 року? Так виглядає, що усі ці спроби це лише початок і скоро посипеться шквал нових рекордів!

Кому Курос цікавий не лише в цифрах одразу переходьте за посиланням на фільм!

Для головного фото використано джерела: salomon.com, mensrunninguk, runnersworld

Автор огляду: Максим Панчук студент, трейловик і фанат легкої атлетики.

Коментарі: