Чотири роки тому Олександр Шиманський дебютував на Chornohora Sky Marathon (CSM) і неочікувано для всіх переміг. Далі він пробіг ще кілька ультрамарафонів, в тому числі взяв участь у чемпіонаті світу. Однак, через травму коліна з 2017 року Олександр припинив виступи на змаганнях, продовжуючи волонтерити на різних трейлових стартах від Ukrainian Trail League, Твоя пригода, а минулого року організував свій власний старт – Skole Ultra Trail. У 2020 несподівано для всіх Олександр знову вийшов на старт Chornohora Sky Marathon та як і кілька років тому – опинився на подіумі одного з найконкурентніших ультратрейлів України, цього разу посівши третє місце!

Ми поспілкувалися з Олександром аби дізнатися, як йому це вдалося та розпитати про Gorgany Skole Ultra Trail, який має відбутися на початку вересня.

Навчання
Навчання
Навчання
Навчання

Олександре, на минулих вихідних ти після кількарічного лікуваня травми  вдруге вийшов на старт Chornohora Sky Marathon і знову опинився на тумбі:) Поділися враженнями, як воно стати призером такого престижного старту після чотирьохрічної перерви?

Я дуже задоволений! Після фінішу хотілося танцювати. Взагалі-то задача-мінімум була – прибігти здоровим. Задача-максимум – потрапити у трійку призерів, щоб відібратися на чемпіонат світу. Але, на жаль, чемпіонат України, в рамках якого мав би проходити відбір – відмінили, браво, Федерація!

Розкажи передісторію: коли ти травмувався і що то була за травма. Як пробував лікувати? Що, зрештою, допомогло? Скільки у тебе часу зайняв процес реабілітації і коли ти повернувся до тренувань?

У мене був розрив меніску. Точно не знаю, як воно трапилося. Як мені здається, то почалося взимку 2015/2016, коли я підсковзнувся під час бігу. Під час сезону 2016 стан погіршувався і після чемпіонату світу в Португалії, в кінці осені, я вже не міг бігати. За три роки спробував стандартну консервативну терапію (хондропротектори), китайського лікаря, остеопата – не допомогло.

Операцію зробив у жовтні 2019 року у Центрі спортивної травмотології та відновлювальної медицини у Києві на Олімпійській. Але і після операції залишався біль. Остаточно його позбутися допоміг масаж, буквально декілька сеансів. Масажист сказав, що коли вперше робив мені масаж квадрицепсів, то було враження, що давить на кістку – такі були тверді м’язи. Можливо причиною травми були неправильні тренування та відновлення. Тренуватися я почав у лютому цього 2020 року.

Розкажи трохи про те, як проходила для тебе гонка CSM цього року. Чи все склалося, як планував початково по темпу, харчуванню?

Завданням до першого КП на Піп Івані було побільше пити та їсти. Я взяв літр ізотоніку та 20 гелів компанії SIS, щоб їсти кожні 20 хвилин. І ця зайва вага відчувалася. Забігаючи наперед, скажу, що я з’їв 19 гелів – жодних проблем зі шлунком, навіть в кінці ніякої відрази від гелів не було. Навпаки – приємні на смак.

Минулого року на Нічній CSM перші 11км лідери бігли в середньому за 4:20-4:30/км. Наскільки швидко почала лідируюча група цього року?

Зі старту група приблизно з 15 бігунів побігла по 4:40. Серед них Сергій Попов, Сергій Сапіга, Володимир Крицкалюк, трохи позаду Юрій Клим та ще інші, для кого цей темп був занадто високим. Ну і я за ними у сотні метрів. Перед стартом я думав, що Попов зникне з очей вже після перших кілометрів. Тож коли виявилося, що цього не відбулося і я тримаюся одразу за групою лідерів, це додало мені зайвого куражу і я трохи прискорився, закінчивши 11-кілометрову рівну ділянку третім після Попова і Кліма. Не треба було прискорюватися, треба було берегти сили і зі старту починати ще трохи повільніше.

Як тобі дався підйом на Піп Іван?

Від початку підйому на Піп Іван і до Петросу моєю нав’язливою тінню був Володя Крицкалюк, який не давав мені бігти у моєму темпі: то доводилося втікати від нього, то – обганяти, коли йому вдавалося ненадовго мене обійти. Я вже починав думати: боже, яке щастя бігти наодинці! А то, якщо бігун попереду – намагаєшся наздогнати, позаду – намагаєшся втекти. Круті підйоми я люблю, бо там не треба бігти. Тож на вершину Піп Івана видерся третім.

Відставання від Попова і Клима вже було декілька хвилин, але я їх ще бачив. Вирішив не зупинятися на КП, бо ще трохи ізотоніку залишалося. Це було помилкою. Треба було допити ізотонік під час підйому і добре поїсти на КП.

Як розгорталися події на Чорногірському хребті?

На спуску з Піп Івана почалася ейфорія, я став щось наспівувати. І на швидкості повернув на хибну стежку. Зрозумів помилку майже одразу, але надіявся, що це паралельна стежка і вона з’єднається з основною. Але ні, моя стежка спускалася все нижче. Тому довелося дряпатися жеребом нагору. На цьому я втратив хвилини три і пропустив вперед Крицкалюка та Новака. До другого КП їх перегнав і полетів шкереберть прямо в ноги волонтерам на КП.

На вертикальному підйомі на Гутин Томнатик я почав психувати та матюкатися. Бо не дуже бачив розмітку і у високій траві зовсім не бачив куди ступаю. Мені радили підніматися без палиць, тримаючись за траву. Фігня! Тільки палиці, інакше дуже сильне навантаження на ноги. Перед Говерлою якийсь турист мені повідомив, що у Сергія Попова травма. Але на підйомі на Говерлу в мене зовсім скінчились сили. Здавалося, що перегони завершені. Я обійшов Попова, а мене обігнали Сапіга та Крицкалюк.

Але ж на КП3 ти прибіг третім?

Не знаю що трапилося, але після Говерли сили повернулися і до Петроса я пробіг досить швидко. У мене є версія, що подіяв єдиний мій гель з кофеїном, який я з’їв одразу після спуску з Говерли. Не знаю, чи може бути гель з кофеїном причиною повернення до життя.

Я гадав, що я четвертий, тому не поспішаючи насолоджувався фруктами на третьому КП. Четвертий чи десятий – вже немає різниці. Аж раптом прибігає Крицкалюк. Отже, я таки третій! А по очах Володі мені здалося, що він на автопілоті й обігнати мене у нього шансів нема. Тож я побіг на Петрос. А на вершині був особливо радий обійняти Володю Картавого та Христину Братасюк!

Виходить, на спуску з Петроса до Ясінів тобі так і не вдалося наздогнати лідерів?

Не зовсім так. Я почав спуск в напрямку Ясінів і побачив Сергія Сапігу. Він мене пропустив, бо його судомило. Тож я опинився на другій позиції. Десь половину з 15 километров спуску пробіг добре, а потім почалося каміння. Я погано бігаю технічні спуски. А ще у мене був дуже сильно розбитий великий палець на нозі. Кросівки Nike Pegasus Trail не підходять для таких кам’янистих трас.

Десь за 4 км до фінішу Сергій Сапіга мене знов обігнав. Я вже не намагався його наздогнати, був втомлений та й не мав мотивації боротися за друге місце. Третє мене цілком влаштовувало.

Перший свій CSM ти виграв без трейлових палиць. Зараз біг з ними. Наскільки вони тобі допомагали? Як гадаєш – чи вартує їх брати?

Мені дуже не вистачає гірських тренувань. Тому вгору я не можу бігти. А палицями я працюю дуже агресивно, що дозволяє розвивати непогану швидкість. І при цьому я не втомлююсь.

Які етапи гонки були найважчими цього року?

Гутин Томнатик – це пі… У вас на ресурсі можна матюкатися? Ні? Дуже важкий був Томнатик.

Як ти відновлювався після Чорногори?

Залюбки б розслабився після такої непростої ультри. Але на наступний день після Чорногори вже ходив трасами Gorgany Skole Ultra Trail, розчищаючи завали. За 4 дні пройшов біля 120 км. Ось таке відновлення. У Києві піду до масажиста на курс масажу.

Поки в тебе була травма – ти встиг не тільки поволонтерити на CSM та інших трейлових стартах, а ще й організував свій власний – Skole Ultra Trail. Цього року він проходитиме вдруге – вже менш ніж за два тижні. Чому вирішив таки проводити старт, а не перенести на 2021?

Я думаю, що для такого молодого старту, як Skole Ultra Trail погано пропускати сезон. Потрібно бути постійно на слуху. Ну і чому відразу відміняти? Якщо є надія провести, треба проводити.

Скільки цього року буде дистанцій? Які цікаві місця зможуть побачити учасники?

Дистанції не змінилися. Як і минулого року, у нас 4 дистанції:

  • Дракон Гора (20 км) – вона підійде початківцям або тим, хто полюбляє спринт. Родзинка дистанції – підвісний місток біля водоспаду Кам’янка, крутий підйом на Драконову гору і не менш складний спуск з неї.
  • Острів Пасхи (34 км) – до принад попередньої дистанції тут додається скельний комплекс Острів Пасхи. Скелі там невисокі, але досить цікаві. Сюди приїздять скелелази на болдеринг.
  • Скелі Довбуша (52 км) – учасники зможуть побачити все, що перелічували вище. А найкрасивіше місце – величні та величезні Скелі Довбуша.
  • Яворина (101 км) – для тих, хто тямить у стражданнях). Дистанція досить бігова, набір висоти не дуже великий – 4500 метрів. Добре підійде для вашої першої сотні.

Розбуди в собі Дракона: Skole Ultra Trail-2019

Skole Ultra Trail та результати чемпіонату України з гірського бігу (довга дистанція)

Чи можуть охочі ще зареєструватися? До якого числа буде відкрита реєстрація?

Так, реєстрація буде відкрита – аж до 5 вересня. До 26 серпня включно можна зареєструватися отримавши іменний стартовий номер, а з 27 серпня по 5 вересня – номер буде без імені та зросте ціна реєстрації.

Хоча з точки зору організації така пізня реєстрація створює певні незручності, я   вирішив лишити таку можливість, бо хочу зробити старт максимально доступним для всіх любителів трейлу, а також для тих, хто тільки збирається пробігти свій перший трейл!

Відео з минулорічного Skole Ultra Trail:

 

В кожній людині живе дракон.
Зазвичай наш дракон спить.
Але в моменти крайнього емоційного і фізичного напруження
Він може багаторазово збільшити сили людини

 

Фото у матеріалі: з ФБ-сторінки Chornohora Sky Marathon

Коментарі: