Невтомний Володимир Киц знову і знову радує вболівальників гарним бігом, виключенням не стала і зимова національна першість в 2020 році. І якщо на 3000 метрів Володимир не лишив жодних шансів конкурентам з результатом 8,07,2 то на вдвічі коротшій дистанції навпаки, виступив в ролі пейсера, або як він сам говорить в ролі “зайця”.

Фактично і в першому, і другому фіналі Володимир допоміг кільком молодшим колегам по середнім дистанціям встановити свої особисті рекорди, на 3000 метрів це Олександр Карпенко 8,12 (1995 р.н.), Андрій Краковецький 8,12 (2000 р.н.) та Микола Мевша 8,17 (1994 р.н.), на 1500 метрів срібну нагороду слідом за перемогою Олега Каяфи здобув Артем Алфімов з результатом 3,47 (1998 р.н.)

Підтримай ЖА
Підтримай ЖА
Підтримай ЖА
Підтримай ЖА

Ось про що вдалось поговорити з Володимиром відразу після фіналу на 1500 метрів.

Перемога на 3000 з доволі непоганим результатом, але перед фіналом ти чомусь говорив, що не готовий, що якось усе не так, а вийшов на доріжку і побіглось.

Згоден. Цей сезон зовсім інакшим був, ніж минулий. Минулий сезон ми більше проводили в манежі, дуже багато зробили робіт. А в цьому сезоні дуже багато часу проводив на вулиці, в зовсім інших режимах роботи. В основному це був об’єм, темпові біга. Буквально до Чемпіонату України один раз взув шипівки в Києві – по тисячі побігали, все інше проходив, можна так сказати, через старти. В мене було п’ять стартів, почав 11 січня у Львові – 1000м, потім 22-го Франківськ – 3000м, потім Командний Чемпіонат України, ну і трошки для швидкості – Чемпіонат Києва. Результати невисокі, переживав дуже вчора перед трійкою, тому що дуже важко біглось на Командному Чемпіонаті, результат був невисокий, проте натерпівся і зовсім було незвично до швидкості, до манежу.

А як тобі на 3000 цього разу біглось?

Супер, я розраховував на довгий фініш, тому що хлопці молоді, вони швидкісніші. Я вивчав суперників, той же молодий Андрій Краковецький – наша молода зірка, четвертий був на чемпіонаті серед юніорів, він фінішував командному чемпіонаті, ми так прикидали, на 27 секунд останні 200м, тобто він міг скласти на повну конкуренцію, якби я дотягнув до останнього кола. Там вже такий азарт, що будь-хто може вирвати перемогу.

Беззаперечна перемога, відрив від найближчого переслідувача 5 секунд

Розкажи, в зв’язку з чим такі кардинальні зміни в підготовці? Тобто, на скільки я розумію, ви вже готуєтесь з тренером на щось довше, ніж 3000 метрів?

Ну так. Цей сезон взагалі був зовсім несхожий на інші. Минулого року був Чемпіонат Європи в манежі, на який я мав норматив літній, вже квитки купували і візу відкривали, тобто ще до Чемпіонату України. Дуже багато було зроблено робіт у манежі, і через цей чемпіонат ми мусили тримати себе в тонусі, виходити хоча б на змагальні швидкості, і як результат – 7:56 перед останнім стартом в сезоні, в Стамбулі. Я сам тоді не очікував, але хороша компанія була, хороший манеж. Звичайно засмутився на Чемпіонаті Європи, тому що взагалі не та швидкість була, але 1500м і 3000м вони зовсім інакші.
Зараз плануємо на літо дебютувати на 10 000 метрів, я ще сам не знаю як воно буде. Трошки повернусь до закінчення сезону 2019-го року: я дуже засмутився, через те, що я впав на кросі, на Чемпіонаті України, вперше в житті, за всю спортивну кар’єру. Спочатку дуже засмутився, а потім я зробив висновок, що треба рухатись далі, і я зробив дуже класну роботу в листопаді місяці – об’єм, силову роботу, потім в грудні місяці у нас був збір в Чолпон-Аті в Киргизстані і особливу увагу зимі ми, можна сказати, не приділяли. Навіть на змагальні швидкості не виходили.

Які в тебе очікування на 10 000 метрів, ти вже встиг скласти якісь враження у себе в голові?

Так, я встиг скласти враження, я весною стартував в пробігах, але поки вище рівня 3,05 я не міг бігти. От я з хлопцями біжу по 3,05 – 3,03 вони швидше трохи десь включаються на якомусь певному відрізку і я відпускаю їх, лишаюся сам. Середній темп по годиннику 3,05, пробіг десятку за 30:53. На той час я не міг швидше пробігти в ряду тих обставин, що була зайва маса, фізіологія більше на 1500 метрів. Зараз я відчуваю, що трохи знизилась швидкість, але я сподіваюсь, що на виході у мене буде саме зсув у витривалості. Я думаю, що я вийду хоча б на рівень з 30 хвилин, для початку, щоб ми мали від чого відштовхуватись.

Володимир з колежанками з Національної поліції

В двох словах про наступну стратегію. Тобто 1500 вже закінчили точно, 3000 – метрів ти ще будеш продовжувати виступати?

Зимою довшої дистанції нема. 1500 я біг просто щоб відчути швидкість. Минулого року я останню тисячу на трійці закінчував 2,34 – 2,35 – це достойний результат. Швидше  з 2,40 не можу почати, а от набігти можу.
Подивимося, що я буду мати зараз на виході на весну. Буде тяжка робота – гірки, об’єми. Звичайно високогірний збір має бути обов’язково на десятку, навіть думаю, що не один, а далі вже побачимо. Можливо, якщо не вдасться на десятці, то потім ще буде час до Чемпіонату Європи спробувати виконати норматив на 5 000 метрів. Це реально – 13,45, час ще буде, тому що Чемпіонат Європи аж після Олімпійських ігор в кінці серпня.
Рухаємось далі, слава Богу, здоров’я поки ще дозволяє, травм немає, будемо тішити вболівальників легкої атлетики результатами і призовими місцями. Радий що з’являються молоді хлопці в середніх дистанціях як Андрій Краковецький, він дуже несподівано виграв весною у Вінниці на турнірі. Сподіваюсь, що якщо буде грамотний підхід тренерів він буде показувати високі результати, в нього ще все попереду.

Ти, напевно, років 15 пробігав на доріжці, бігав 1500м, а от зараз у тебе такий період змін, можна навіть сказати випробувань, тому що ти змінюєш і підходи в тренуваннях, додаєш об’ємів, у зв’язку з цим, у мене питання чи не з’являлися у тебе думки про півмарафон, марафон?

Поки що не можу показати бажану швидкість на довгих дистанціях, можливо, проблема в психології. Можу бігти швидко п’ятірку, я біг на шосе в Японії за 14,08 – це високий результат, біг милю на шосе – 4,07. А от довше поки що мені не вдається. Сподіваюсь, що вся виконана робота дасть свої плоди.

Коментарі: