Для Марини Бех-Романчук розпочинати зимовий сезону з короткого спринту вже стає гарною традицією. Більше того, радують і результати. Так на “Різдвяних стартах” Марина стала бронзовою медалісткою з оновленням особистого рекорду – 7,45. Тоді, 10 січня, вона поступилась лише Вікторії Ратніковій та Яні Качур. І вже за тиждень на турнірі пам’яті ЗТУ Бартуха та Юшка Марина повторила результат 7,45, та цього разу стала другою відразу за Вікторією, Яна ж бігла найдовшу спринтову дистанцію 400 метрів.

Відразу після фінішу ми поговорили з Мариною.

Функціональне тестування
Функціональне тестування
Функціональне тестування
Функціональне тестування

Чи можна той факт, що минулого року ти теж в цей період на стартах бігала спринт назвати експериментом і чи можна зробити висновок, що минулорічний експеримент вдався, і ви з тренером його продовжили на цей рік?

Дійсно так, це був експеримент. Ми спробували зробити суміжний вид завдяки якому будемо піднімати свою швидкість, безпосередньо яку потім будемо переводити в сектор. І, на нашу думку, того року для нас це вдалося взагалі чудово, тому що нам здається, що завдяки спринту ми відчували свій розбіг, він був значно якіснішим, аніж попередні роки. І саме цього року ми маємо можливість знову це все повторити, спробувати у зв’язку з тим, що це зимовий сезон. Намагаємось його пройти легко і ненав’язливо для того, щоб отримати максимум задоволення від нього. Тому знову так експериментуємо.

Чи можна від тебе чекати ще якихось експериментів?

Важко зараз сказати, тому що достатньо вже сезон по стартам спланований, але все можливо. Може бути таке, що ми десь посеред сезону знайдемо якийсь старт, в якому будемо зацікавлені і можемо приїхати, ще раз виступити. Але сказати однозначно не можу на даному етапі.

До зимового сезону підходиш з ціллю на Чемпіонат світу в приміщенні, чи ні?

Так, безпосередньо плануємо збиратися і їхати на Чемпіонат світу в приміщенні, хочемо там виступати. Сказати, що ставимо якісь неймовірні цілі, чи щось цього стилю – не буду цього говорити. Ми готуємось, стартуємо, виконуємо ті задачі, в яких ми зацікавлені саме зимою. І вже будемо дивитися, що з цього буде виходити і, що нам ще потрібно буде підтягувати уже безпосередньо на літній сезон.

Декілька слів: як зараз відбувається підготовка, чи немає ніяких проблем з травмами, все нормально?

Сказати, що ідеально почуваєшся і нічого не болить – це, відверто кажучи, збрехати. Це не про спортсмена, і не про таку як я – мені здається, що постійно щось болить, як не одне, так друге, третє. Постійно задаюсь питанням, невже це тільки зі мною відбувається чи це ще відбувається з якимись іншими людьми… Звичайно турбує одне, друге, але з усім боремось, готуємось. На даному етапі, слава Богу, усе виходить так як потрібно. Все заплановане поки виконуємо, сподіваємось, що і зимовий сезон вдасться пройти так, що нічого такого турбувати, вибивати нас із колії не буде.

Коментарі: