До бронзи Чемпіонату Європи у Глазго Ользі Ляховій довелося пройти такий собі тернистий шлях: спершу потрапляння до півфіналів з останньої позиції, яка добиралася за часом (2:04,22), напружена боротьба за вихід до фіналу (2:03,60 – до слова, саме часом Ольги був закритий фінал) і дуже красивий, впевнений і без зайвої метушні вирішальний забіг (2:03,24).

Тепер до літньої берлінської бронзи Оля додала ще одну нагороду такого ж ґатунку – тепер зимової європейської першості. Чого вартувала Олі ця медаль читайте далі. Так медалі безцінні!

Навчання
Навчання
Навчання
Навчання

Олю, твої емоції зараз, коли вже пройшов час, які вони?

Я дуже щаслива зараз, це була гідна нагорода після непростих змагань. І, звичайно, є мотивація працювати далі і вигравати золото. Такі медалі, скажу , покращують «апетит« на наступні змагання.

Забіг-півфінал-фінал. З кожним разом все впевненіше! Що скажеш про ці три етапи? У першому колі було нервово, також знаємо і про твою хворобу…

Насправді, в першому попередньому забігу, біг пройшов не так, як хотілося. Стан був не з кращих, і я дивом пробилась до півфіналу з останнім результатом. А це всього 2 соті секунди, саме стільки відділили мене від непотрапляння до заповітної 12-ки.

Я подумала: забуду все, що було сьогодні, завтра новий день і новий буде стан і біг. Я не думала, про змагання, думала лише про бажання виспатися і одужати.

По приїзду в Глазго, були проблеми зі сном, через пересушене повітря в кімнаті не виходило нормально спати. В горлі був було сухо, як в пустелі! І вікно в кімнаті не відкривалося на провітрювання, як зазвичай. І на забіг, я вийшла не зовсім свіжа і відпочивша. Я лише і думала після змагань про бажання швидше лягти на подушку і поспати.

На півфінал я вже виспалася і відчувала себе набагато краще. Мандражу не було, було тільки велике бажання, щоб мій стан покращився. Так і сталося. Я остання пробилася в фінал. Це диво!!! Я була дуже щасливою.

Остання ніч перед фіналом була найжахливіша. Знову такі ж проблеми, не сплю і відчуваю, що застуджена. Лікувалася всю ніч, пила чаї, інгаляції і т.п. і може зовсім трохи вдалося поспати. На ранок прокинулася не надто свіжа. Але тішило, що змагання ввечері. І ще є час після обіду на 3 години сну. Ось тоді я цим і скористалася. І після, відчувала себе вже значно краще.

Потім я намагалася не думати, про ті проблеми, фокусувалася на своєму бігу і психологічно підтримувала себе. Налаштовувалася на боротьбу. І ось, медаль! фінішна пряма, коло пошани! Це були сльози радості! Я була на сьомому небі від щастя! Так, я зробила це!

Традиційне питання щодо твоєї оцінки сезону і подальших завдань і планів?

Сезон оцінюю на відмінно! Зараз планую трохи відпочити і вже в середині березня починати підготовку на літній сезон. Перший збір в березні пройде в Португалії, а в квітні в США на високогір’ї. 

Фото: Alfredas Pliadis

Коментарі: