До командного чемпіонату світу зі спортивної ходьби, що відбудеться 5-6 травня в китайському Тайцані, ІААФ підготувала серію публікацій “Шлях ходьби”. Тож, вашій увазі розповідь легенд спортивної ходьби Джефферсон Перез, Джейн Севіл та Роберт Корженовський про поточну систему штрафів.

Як саме працює система штрафів на головних чемпіонатах?

Навчання
Навчання
Навчання
Навчання

Джейн Севіл: На великих змаганнях до роботи залучають дев’ять суддів, які розміщуються вздовж двокілометрового кола. Призначають одного головного суддю, котрий і отримує право на штрафну червону табличку, а завдання інших восьми — спостерігати за тим, чи дотримуються спортсмени правил. Якщо котрийсь з восьми суддів (не головний) сумнівається у правильності техніки учасника змагань чи дотриманні ним правил, він покаже атлетові жовту картку зі стрілкою, що позначатиме зігнуте коліно, або з хвилястою лінією, яка сигналізує про втрату контакту з поверхнею траси. Жовті картки не призводять до дискваліфікації.

Отримавши жовту картку, спортсмен знатиме, що тепер суддя спостерігає за ним ще прискіпливіше. Якщо суддя переконається, що учасник змагань порушив правила ходьби, він проситиме для нього червону картку. На великих змаганнях працює так звана дошка дискваліфікацій, де вказано ім’я атлета, який отримав червону картку та її причина. Після третьої червоної спортсмена дискваліфікують, а головний суддя чи його помічник покажуть йому червону табличку та знімуть з кола за першої нагоди.

Чи справедлива така система?

Джейн Севіл: Ми можемо покращити її та зробити менш суб’єктивною. Я вірю, що технологічний прогрес допоможе спорту лишатися переконливим. Зрозуміло, що кожен вид спорту підкоряюється суддівству, але інколи воно розчаровує. Мені здається, що змагання зі спортивної ходьби — це поєднання певного артистизму та того факту, що переможцем все ж стане той, хто першим перетнув фінішну пряму.

Роберт Корженовський: Я думаю, що сам термін червоної картки забарвлений негативом, а надто, якщо порівняти випадки його застосування у інших видах спорту. Червона картка у спортивній ходьбі — наслідок браку техніки та контролю. Це не підкат ззаду, як у футболі, чи надто настирливе висіння на хвості, як у велогонках. А втім наслідки такі самі — червона картка. Важливо правильно наголосити для молодих атлетів та для широкого загалу, що цей термін все ж негативний.

Джейн Севіл: Варто пам’ятати, що багато спортсменів перемагали і з двома червоними картками на своєму рахунку. Коли я отримував червону картку, то щосили намагався зібратися і пильніше слідкувати за своєю технікою ходьби. Дехто сповільнюється, але це не йде на користь, адже разом з тим змінюється й сама техніка — вона погіршується. Тому вартує шукати золоту середину. Я знаю, що коли я стресував, мої плечі одразу ж стрибали догори, а крок ставав меншим. Доводилося робити все можливе, щоб розслабитися та йти ширше.

Якщо спортсмен отримує одну чи дві червоні картки, як це впливає на подальшу стратегію проходження дистанції?

Роберт Корженовський:: Це дуже впливає на твою тактику. Пригадую дистанцію в 50 км на Чемпіонаті світу 1997, коли Хесус Анхель Гарсіа та я отримали по дві червоні картки. Ми мали перевагу в тому заході, але жоден з нас не хотів йти вперед та мчати за золотом. Мені здається, що ми обидва перестраховувалися, щоб не отримати остаточну дискваліфікацію. Але, зрештою, стратегії проходження дистанції залежать від самого спортсмена та можуть бути дуже різними. Деякі, отримавши дві червоні картки, зменшать оберти, щоб уникнути третьої картки. А дехто все ж не боятиметься ризикувати.

Джефферсон Перез: Мене ніколи не дискваліфіковували під час заходів, та найбільшу кількість попереджень — дві картки, я отримав на Олімпіаді в Атланті. Одне з попереджень — за те, що переступив дірку на дорозі, якою пролягала змагальна траса. Тоді я зосередився безпосередньо на дистанції і намагався не згадувати про попередження.

Що порадите молодим спортсменам, яким «пощастило» зловити червону картку?

Роберт Корженовський:: Маю лише одну пораду: «Пильнуй себе». Зосередься тільки на своїх рухах та зроби все, щоб не потрапити під вплив зовнішніх факторів. Ніхто не в змозі вивчити техніку ходьби наново просто під час забігу.

Зазначимо, що у Тайцані після трьох червоних карток атлетів не дискваліфікують, а запросять на піт-лейн. Там їм належить провести штрафний час, а саме: одну хвилину для дистанції 10 км, дві хвилини для дистанції 20 км і п’ять хвилин для дистанції 50 км. Після цього вони зможуть продовжити гонку. На цьому старті правило піт-лейну вперше буде застосовуватися для кожної з дисциплін. Якщо ж атлет знову отримає червону картку, він буде дискваліфікований.

Фото IAAF

Коментарі: