У першій частині інтерв’ю ми поговорили зі співорганізатором Chornohora Sky Marathon Максимом Мраморновим про особливості цьогорічного старту, а також розпитали переможців “короткої” дистанції 23км про їхні враження.

У частині 2 Максим розповів про плани щодо організації Chornohora Sky Marathon на наступний рік, а також ми поспілкувалися з переможцями основної дистанції 60км – Андрієм Ткачуком та Поліною Захаровою.

Найкраще тут
Найкраще тут
Найкраще тут
Найкраще тут

Максим Мраморнов, співзасновник Ukraine Trail League, співорганізатор Chornohora Sky Marathon

Чи правда, що наступного року гонка буде знову «денна»?

Так, наступні 4 роки будуть знову денні. У 2019 ми вирішили поекспериментувати з нічною гонкою, щоби було щось новеньке, для тих, хто бігає з нами вже п’ятий рік. Було багато побоювань та песимізму з боку учасників щодо цієї ідеї, але ми знали що це буде дуже вражаюче і, судячи з відгуків, очікування багатьох бігунів були перевершені! Нічна гонка виявилася дуже мальовничою, а не бігом в суцільній темряві, як дехто думав. Гадаю, це буде традицією, що кожна 5-а Чорногора буде нічною.

Чи плануються якісь зміни до траси наступного року?

Судячи з усього будуть, хоча ці зміни скоріше вимушені – ще не скажу на 100%, але напевне ми переїдемо з Квасів у Ясіня. В Квасах вже цього року було тісно, про що ми знали наперед і альтернатив в самих Квасах можливо не буде. Для учасників це певно буде навіть в плюс, бо, як на мене, спуск з Петроса в Ясіня менш вимотуючий, ніж в Кваси.

Минулого року – ви казали про можливе введення лімітів на участь. Де, власне, «вузькі місця»? Це – ліміти по пропускній здатності траси, оргможливостям по обслуговуванню гонки, поселенню учасників у Квасах?

Вузьке місце – це транспорт. Всі дистанції в нас лінійні, а не кільцеві, що вимагає організації трансферу бігунів на місце старту. Транспорт в Рахові та Ясінях сумарно може забезпечити одночасний проїзд близько 800 учасників. Можливо старт малої дистанції буде зміщено на більш пізню годину, щоби один і той самий транспорт можна було задіяти на двох дистанціях. Пропускна спроможність траси теж має значення, бо незважаючи на організовану гонку, у бігунів не повинно виникати відчуття трафіку, як на асфальтових забігах. Але про цей ліміт ще рано говорити найближчі пару років точно. Поселення і транспорт це теж дуже великі гальма для розвитку таких заходів, як наш, та і для розвитку туризму взагалі. Дуже багато людей відмовило собі в участі через повну відсутність квитків на потяги вже більше ніж за місяць до старту. Зі сходу і півдня України декому треба більше доби витратити на добирання. Це речі на які ми мало можемо вплинути, хоча і спробуємо дещо зробити на наступний рік.

Як вважаєте – чи зможе гонка наступного року, через рік – прийняти 1000 учасників на обидві дистанції?

З наступного року плануємо зробити організовані трансфери, як глобальні з великих міст України, так і локальні, щоби спростити бігунам логістику. Дещо подбати про житло для бігунів з-за кордону. Якщо все вдасться, то думаю 1000 учасників цілком реальна цифра, бо, як я вже казав, саме ці інфраструктурні проблеми наразі стали серйозними проблемами для зростання старту. Такі от реалії українських організаторів.

Переможці Chornohora Sky Marathon (60км)

Андрій Ткачук

Андрію, вітаємо з перемогою на Chornohora Sky Marathon! Ти біг Чорногору вперше? Які твої враження від старту, організації?

Так, я біг “Чорногору” вперше. У 2016-му був зареєстрований на цей страт, але в ті числа біг “Горгани Рейс”. Враження від старту та організації просто чудові! На жаль, не вдалося насолодитися всім різноманіттям харчування та зарядитися позитивом від волонтерів на КП, бо трохи був зайнятий перегонами… 😉

Нещодавно ти переміг у 100 Букомилях, яка до того ж проходила за складних погодних умов. Чи встиг відновитися? Як готувався до старту?

Після “100Букомиль” особливо ніяк не відновлювався. За неповні два тижні пробіг 226 асфальтово-бруківкових кілометрів рівниною. Від зміни кросівок трохи змінилася техніка бігу, що призвело до серйозного забиття литок, що особливо почав відчувати за два дні до старту. У суботу перед самим стартом скористався послугами хлопців з “Compex”, які поставили свої апарати в режим “капіляризації” і це трохи допомогло.

Як біглося? Наскільки відчував конкуренцію збоку суперників?

Сильну чи несильну, але конкуренцію таки трохи відчував, бо майже триста чоловік на старті – це вам не дитячі забави… 😉

Прогнозував, що переможцем буде Олександр Скороход, а я таки мав би залізти на “тумбочку”. 11 км рівнини зі старту до Бальцатула відчувалася присутність суперників, а далі майже весь час біг у самотності. Десь попереду маячило червоне світло Сашка, а позаду іноді було видно ліхтарики переслідувачів.

Чи плануєш повернутися наступного року вже на денну Чорногору?

Абсолютне не можу спрогнозувати де я буду наступного року, чим займатимуся і що бігтиму. Признаюсь, що і цього року не планував бігти “Чорногору”, бо були інші плани, а це – закоротка дистанція для мене. Але завдяки Маші Москаленко вдалося “застрибнути в останній вагон” і таки приїхати у Кваси.

Що б ти порадив для тих, хто хоче пробігти ультру вночі? На що звернути увагу при підготовці?

Головне тверезо та холоднокровно оцінювати власні можливості, мати гарне спорядження (взуття, ліхтарик, куртасик і т.д.), мати хоч якийсь біговий досвід складними гірськими стежками та взагалі регулярно бігати (чим більше бігових днів, тим краще, але обов’язково прислухатись до свого організму та не перенавантажуватись).


Поліна Захарова

Поліна, вітаємо з перемогою на Chornohora Sky Marathon! Минулого року ти перемогла на практично такій самій трасі – але вдень. Наскільки сильно для тебе відрізнялися денна і нічна гонки?

Нічна дистанція мені була дуже комфортною. Я достатньо багато тренувалася в нічний час, тому цей фактор був мені лише на користь. Різниця в дистанціях відчувалась, проте мені більше до вподоби нічний варіант – не перевершене задоволення!

Три тижні до гонки – ви командою перемогли на чемпіонаті світу з добового рогейну в Іспанії. Як ти відновлювалася після тих змагань? Як готувалася до старту?

Відновлення почалось вже за 6 годин після фінішу: шампанське та море, дружня компанія – це кращі ліки від усього! Перші 4 дні ми відпочивали на березі Середземного моря, від’їдалися та відсипалися. Наступний тиждень відновлення йшов достатньо нестандартно, оскільки я мала можливість працювати з дітьми в спортивному таборі разом з Олексієм Прокопенко. Отримала максимальне задоволення від роботи з дітлахами та чарівної природи Карпат! Третій тиждень перед стартом вже був тренувальним але не типовим, бо все ж таки відчувалася достатня втома.

Наскільки відчувала конкуренцію з боку інших дівчат?

Цьогорічну гонку я бігла в задоволення. Мені було не так важливо якою я стану в заліку, я просто насолоджувалась процесом. Тому, думки про суперництво мене відвідували вкрай рідко.

Які в тебе враження від організації змагань загалом? Плануєш повернутися наступного року на “денну” Чорногору?

UTL – це команда молодих та завзятих. З ними приємно працювати, їхні старти приємно бігти. Постійно відчувається прагнення до ідеалу, турбота про комфорт та задоволення учасників змагань. Цей старт не є винятком, а скоріш закономірністю. Я із задоволенням пробіжу ще не один трейл/ ще не одну Чорногору від UTL.

Що б ти порадила тим, хто планує бігти 60км на Чорногорі вперше?

1) Підготуватись як слід, не варто думати, що фініш, то є показник гарної підготовки. Показником є самопочуття на наступний день, тиждень. Здоров’я – то головне!

2) Потрібні хоча б мінімальні збори чи досвід бігу в горах. Затяжні підйоми, а особливо спуски – то справді складне заняття.  Віднестись до даного питання слід серйозно.

3) А головне – це любити біг, любити трейл и отримувати задоволення від процесу! Це секрет успіху (тільки нікому не кажіть)!

Коментарі: