Дар’я Михайлова зі старту цього сезону набрала неабияких обертів і схоже не збирається їх скидати. Кубок Європи на 10000 метрів у Лондоні не став винятком. Там спортсменка показала найкращий результат серед української збірної, посівши 8 місце з особистим рекордом 32:27,41 і на додачу виконанням нормативу Майстра спорту міжнародного класу.

Тим не менш, Дар’я лишилася незадоволеною своїм виступом. Чому? Читайте далі.

Найкраще тут
Найкраще тут
Найкраще тут
Найкраще тут

Прокоментуй свій виступ. Незважаючи на особистий рекорд ти незадоволена. Які завдання ставила перед собою?

Завданням було пробігти в районі 32:00, а бажано їх розміняти. На швидкісних тренуваннях бігала зі швидкостями, які раніше навіть боялась уявити – тож повірила в свої сили, і цього разу не тільки я, тренер теж ставив доволі чіткі задачі. Тож по факту я не впоралась з поставленим завданням. Але все ж задоволена виконанням нормативу МСМК і вдячна тренеру Романчуку Сергію Івановичу та КОЦОП, які завжди мене підтримують.

Як щодо формату змагань? Цей старт славится особливою підтримкою глядачів. Що ти скажеш, це реально допомагає? Чи бачиш старти такого формату для України ?

Атмосфера неймовірна, насправді, кола проходять дуже швидко і, навіть, на закислених ногах ловиш від цього кураж. І коло здається не таким великим, коли повністю заповнене вболівальниками. Я ще поки не зовсім профі бігати в групі – це трохи страшно і небезпечно, але дуже динамічно. На фініші ми помістились четверо в одній секунді, майже як на 800-метрівці:-). Я з цієї четвірки була третьою, і мені здається, саме через недостатній досвід на доріжці. Звичайно, і для України це має цікаво провести схожий захід, там і всередині кола проводились різні міні змагання.

Традиційно про Кенію. Ти невпинно прогресуєш особливо починаючи з того моменту, як проводиш збори там. Справа у високогір’ї, атмосфері, умовах тренувань?

Так, Кенія – це особливе місце, яке може вбити тебе, якщо ти не готовий до неї, або вивести на абсолютно новий рівень. Мені подобається,  що там я дійсно відчуваю, наскільки я ще слабка, і бачу, до чого маю прагнути. Єдиного секрету Кенії немає – справа в багатьох аспектах:
1) висота 2400 над рівнем моря сприяє формуванню нових клітин гемоглобіну та і взагалі вчить організм бути економнішим ( завжди скидаю там мінімум 2кг);
2) скрізь траси вгору-вниз з присутністю камінців, що істотно покращує силу;
3) в Кенії на високогір‘і ідеальна погода – не холодно і не спекотно, немає вологості.

Розкажи про кенійських атлетів, з якими вдалося познайомитися? Чому вони тебе вчать і можливо чому вчиш їх ти?

Що я зрозуміла від них:
1)щоб добре бігати, треба вміти добре cпати
2)можна не снідати перед тренуванням о 6:00, якщо ти вечеряв о 21:00 напередодні;
3) можна загубитись у часі і нікуди на поспішати, але на тренування запізнюватись не можна;

4)найголовніше – hakuna matata – проблем не існує.

З могу боку деколи можу показати вправи, розказати про спортивне харчування, якщо запитають.

Твої плани і завдання далі. На чому акценти плануєш робити у передолімпійський рік. Все ж доріжка чи шосе?

Надалі мої плани незмінні – прямуємо до осіннього марафону. Маю надію, що зможу пробігти добре з першого разу і ще матиму задоволення побігати доріжку навесні.

Коментарі: