15-16 червня в місті Сколе вперше відбувся трейловий ультрамарафон Skole Ultra Trail (SUT). Трейл зібрав понад 350 учасників, які змагалися на одній з чотирьох дистанцій:

  • “Дракон Гора” – 20 км
  • “Острів Пасхи” – 34 км
  • “Скелі Довбуша” – 52 км
  • “Яворина”  101 км

Результати на всіх дистанціях – вже є на офіційному сайті змагань

Найкраще тут
Найкраще тут
Найкраще тут
Найкраще тут

В рамках дистанції “Скелі Довбуша” (52км) – проходив чемпіонат України з гірського бігу (довга дистанція).

Серед чоловіків найшвидшим на “Скелях Довбуша” був Сергій Попов, таким чином виборовши вже вчетверте поспіль титул чемпіона України.
Перша трійка у чоловіків виглядала так:

  1. Попов Сергій – 5:34:20
  2. Бондаренко Анатолій – 5:38:00
  3. Слюсаренко Ігор – 5:42:29

Серед жінок перемогу здобула Наталія Гусиніна. Друге і третє місця посіли Олена Хашко та Аліса Діхтенко відповідно:

  1. Гусиніна Наталія – 7:21:39
  2. Хашко Олена – 7:23:54
  3. Діхтенко Аліса – 7:40:06

Ми взяли невеликі постфінішні інтерв’ю з обома чемпіонами для читачів Жорсткої Атлетики:

Сергій Попов:

Хоча мені й хотілося перемогти на Чемпіонаті України (ЧУ), проте я розумів, що це майже нереально. З одного боку – ще не відновився від 100км del Passatore (25 травня) та Чемпіонату світу (ЧС) в Португалії (який проходив за тиждень до ЧУ). З іншого – цьогорічний склад заявлених учасників був найсильнішим за останні 4 роки: Євген Глива, Анатолій Бондаренко (тричі був призером ЧУ гірського бігу на короткій дистанції та має результат на “половинці” 1:05:50), Ігор Слюсаренко – минулорічний призер ЧУ з гірського бігу на довгій дистанції та учасник Чемпіонату Світу в Польщі), Ігор Панченко
Проаналізувавши мій стан та шанси – вирішив ризикувати та почав незвично швидко для себе. В результаті ми з Бондаренко відірвались вже на перших кілометрах. Більшу частину дистанції я лідирував, біглося досить легко десь до 26 км, далі стало складніше. Позиційно ми з Толіком по черзі виходили вперед. Аж поки перед горою Лопата мене не почало судомити. Там я свого візаві відпустив, і вже готовий був змиритися з другим місцем. Проте на підйомі все ж наздогнав його. Коли ж пішов спуск я зрозумів, що зможу втримати титул чемпіона, хоча було вже дуже важко, трохи темніло в очах, трохи німіли руки і судоми не відпускали.
Зрештою я пересік фініш і далі пам’ятаю, що мені лише хотілося полежать на траві й що дівчинка з нашого клубу усіляко намагалася привести мене до тями – то підносячи колу, то поливаючи водою…

На гірському бігу не буває легко… Тим паче, після ЧС в Португалії відновитися не встиг. Тижня було точно замало. Трохи допомогли масаж та сауна. Але м’язи ще місцями боліли, та й загальна втома відчувалася.

Гадаю, конкуренція на гірських стартах – буде зростати, бо все ж зараз тут є можливість виконання кваліфікаційних нормативів. Хоча і підготовка до таких дистанцій дуже специфічна і думаю не кожен ризикне, наприклад, пожертвувати результатом на шосе задля гірського бігу.

Маю велику подяку організаторам за маршрут та розмітку! Справжній трейл, який вимагає і витривалості, і технічних навичок. Дуже високий рівень організації!

Згідно документів Федерації легкої атлетики України (ФЛАУ), цього року перші на ЧУ серед чоловіків і жінок – їдуть на ЧС за рахунок федерації. Я на це дуже розраховую. Як і на гарний результат в Аргентині. Час підтягнути слабкі місця є, бажання є, треба поїхати і гідно представити Україну

Наталія Гусиніна:

Біглося важкувато. Було дуже спекотно, багато комарів. Я погано розрахувала кількість води, яку брала з собою, тому потерпала від спраги. Щодо конкуренціі, цього року Сколе трейл проходив одразу ж після ЧС в Португаліі, тому багатьох дівчат, на жаль, не було на старті. Олену Хашко знаю ще по Гуцул трейлу, з Алісою Діхтенко топчемо стежки Карпат вже не перший рік – це сильні та завзяті дівчата. Приємно зустрічати їх на трасі. Деякий час бігли разом, балакали. Потім розходилися, бо в кожного свій темп.

Для мене трейл – це не місце для жорсктої конкуренції, особливо серед дівчат. Кожна дівчина, що виходить на такі змагання вже герой. 

Сподобалась організація. Все було якось дуже просто та чітко. Добре маркування. Велика подяка волонтерам, без них змагання не змагання! Оперативно підрахували результати, не затягували з нагородженням. Якось так динамічно й в одночас спокійно й по-домашньому все пройшло. Щодо траси, то вона доволі бігова, але ж спека внесла свої корективи. Особисто мені не вистачило мальовничості, маршрут дистанції в основному йшов по хащях. Хоча, насправді, ті місця дійсно дуже гарні. Наступного дня їздили на скелі Довбуша – неймовірна краса!

Начебто ФЛАУ має оплатити нам (переможцям) білети на чемпіонат світу в Аргентині але як воно буде насправді – не знаю. Якщо буде підтримка – поїду.

Головний організатор та ідейний натхненник Skole Ultra Trail – Олександр Шиманський також поділився враженнями:

Після завершення Skole Ultra Trail пройшов майже тиждень. Що змінилося для мене? Роботи багато, як і раніше. Прокидатися вранці став спокійно, без відчуття тривоги. Якоїсь особливої радості нема, як і завжди після подібних проектів. Є задоволення від виконаної роботи. Приходить спокій.
Якщо оцінювати результати, то можна відзначити велику кількість позитивних відгуків. Люди підходили і особисто дякували. Це дуже приємно. Дякували за красиву трасу, гарну розмітку, смачні макарони з грибами, за атмосферу.
Разом з тим з мого боку було чимало помилок, багато чого не встиг зробити в останні дні перед стартом. Може це не дуже було помітно учасникам, а от волонтери, які бачили процес зсередини, висловили мені багато чого не дуже приємного. Адже їм довелося якось виправляти мої помилки.
Я почув багато побажань і зауважень від учасників та волонтерів. Була погана розмітка на тій ділянці, де бігли 101 км. Також, у нас були причини відключити на ніч генератор, тому дехто з учасників фінішував у темряві. Це погано. Крім того, ми не змогли оперативно вивезти учасника, який погано себе почував. Хоча у нас було 4 машини на усіх ділянках траси і навіть гірський мотоцикл, щоб швидко надати допомогу. Але на початку першого дня змагань зламалися 2 машини та мотоцикл. Наступного року будемо виправляти помилки – певен, все зробимо набагато краще!
Це був дебют. І без помилок не могло обійтися. Тому в цілому, як для першого разу, я повністю задоволений. У нас було 354 зареєстрованих учасника з 17 країн! Це суперрезультат, як для першого разу. Загалом – 49 іноземців. Найбільше поляків – 18. Угорці, американці, білоруси, британці, турки та інші. Навіть учасники з таких далеких країн, як Еквадор та Гонконг. Було 40 волонтерів на пунктах харчування, роздоріжжях, стартовому таборі. Фотографи, масажист, відеооператори. Мешканці Сколе були дуже здивовані такою масовою подією в їх тихому містечку. Серед місцевих мешканців є вже наші хороші друзі, які нам дуже допомагають.
На жаль, від місцевої влади потрібної допомоги – не отримали, зокрема, це стосується електрики. Довелося використовувати генератор, хоча була можливість підключитися до мережі, якщо б влада пішла на зустріч. Єдине – зконтактували мене з поліцією, швидкою допомогою.
Також, маю надію, що в наступному році адміністрація національного парку Сколівські Бескиди допоможе розчистити маршрути, а то в цьому році довелося розчищати самотужки всі 100 км трас. Не всюди були завали, звичайно. Але все ж таки було нелегко. І великі дерева я, звичайно, не зміг прибрати…
Особливо учасникам сподобалась наша система онлайн-результатів. Відразу після фінішу вони могли побачити свій результат на сайті.
Ми успішно провели чемпіонат України з гірського бігу. Конкуренція була серйозна, все було по-справжньому. Дуже дякую волонтерам! Їм довелося виправляти мої помилки.
Дуже вдячний компанії Salomon Ukraine, яка є нашим генеральним спонсором. А особисто – Ірині Смолій за те, що повірили в нас! Що хвилювалися за результат разом з нами і допомагали всім, чим могли. Також дякую нашим надійним партнерам – компаніям Nutrixxion Україна та Blackroll Україна. Ваша підтримка була дуже потрібна!
А реєстрація на Skole Ultra Trail 2020 відкриється вже 27 червня!

Цього року Чемпіонат світу з гірського бігу (довга дистанція) відбудеться 16 листопада в Аргентині у рамках K42 Adventure Marathon, організований World Mountain Running Association (WMRA) під патронатом International Association of Athletics Federations (IAAF).

 

Коментарі: