15-16 червня увага орієнтувальників була прикута до наймасштабнішої естафети Jukola & Venla. Перемогу на якій святкували у суботу дівчата з норвезького клубу Fredrikstad SK, а вранці неділі визначилися переможці чоловічої гонки – шведський клуб Stora Tuna OK.

Українські орієнтувальники також бігли та після фінішу Жорстка Атлетика дізналася їх враження від цього, безперечно, грандіозного старту.

ЕтапОрієнтувальникМісце на етапіКомандаМісце командиМісце при отриманні естафетиМісце при передачі естафети
1Юлія Кравчук474OK Denseln20991474
3Катерина Дзема50Sävedalens AIK 212917493
3Олена Постельняк61OK Södertörn 2201295164
4Олена Пітірімова75OK Orion 2676267
4Євгенія Веремеєнко160OK Denseln209249209
1Артем Панченко104IFK Moras OK 210083104
3Станіслав Поляниця196OK Denseln 2200118138
5Віталій Гичко62Sävedalens AIK467469
6Олександр Кратов3Koovee7107
6Руслан Глібов8OK Ravinen245940
6Миколай Петровець167OK Södertörn 199148139
7Владислав Ласкаржевський62OK Ravinen 39010390
7Вадим Дяченко239OK Denseln 2200213200
Найкраще тут
Найкраще тут
Найкраще тут
Найкраще тут

 

Руслан Глібов біг 6-ий етап за клуб Ravinen. Вже на першому етапі команда програвала біля 20 хвилин, що забагато для серйозних намірів.

“Ну як для сильного клубу програли багато, а як для нас  – нормально 🙂 Хлопець на першому етапі трохи заблукав. Дещо неочікувано, але ж це орієнтування і все може статися”. 

Ти показав один з найкращих результатів на етапі. Чи залишився задоволеним цим результатом? Був готовий бігти ще краще?

“Мій результат так собі. Зараз не в найкращій технічній формі. Очікувано залишив 5 хвилин кращому часу на орієнтуванні”

Також за Ravinen біг Владислав Ласкаржевський, але останній 7-ий етап, на відміну від 10Mila, де розпочинав естафету.

“Як поставили так і побіг 🙂 Місцевість виявилась достатньо приємною. Хоча запропоновані тренувальні карти, які межують зі змагальним районом, були складніші – більше мотлоху під ногами і закритого лісу. Напевно, лякали)”

Через проблеми зі здоров’ям Артем Панченко біг не в основному складі клубу Moras.

“На жаль, хворів тиждень до КС і лише почав потрохи приходити у нормальні кондиції. Тому біг у другій команді.
Сам просив перший етап, хотів пройнятися атмосферою. Очікувань та цілей особливих не було. На початку недооцінив свої можливості і припустився значної помилки. Потім довелось розплачуватися та обганяти 3-4 сотні спортсменів”.

Микола Петровець біг 6-ий етап, поділився враженнями після естафети й трошки порівняв Jukola та 10Mila:

“Пробіг непогано, але можна менше помилятися. Після помилки посеред дистанції біг на самоті, як не дивно це при такій кількості учасників.
На мій погляд, 10Mila проводять на складніших технічно картах, а Jukola на простіших. А по атмосфері приблизно однаково”.

Для Станіслава Поляниці цей рік дебютний в елітній категорії та на найпрестижніших естафетах О-світу. Чи змінились передстартові емоції після участі у 10Mila та перший досвід Jukola (клуб Denseln, 3-ій етап) від Стаса:

“Звісно, масштаби вражають! Дуже багато людей, величезна арена. Ще в день щоб дістатися арени стояли у корку за 8 км до самої арени.
По відчуттях почував себе добре, хвилювань майже не було. Можливо через те, що біг за 2-гу команду і достатньо довго чекав на передачу естафети.
Почав бігти прудко, на 1-му пункті помилився на хвилину. Далі було краще, на перших 10 км програвав лише 3:30. Але далі вибіг на чуже розсіювання і почалися проблеми: перша велика помилка й одразу за нею друга. Після цього засмутився, добіг етап. Залишився незадоволеним своєю роботою на етапі, але є до чого прагнути”.

Разом зі Стасом за Denseln біг Вадим Дяченко, останній 7-ий етап

“Jukola запам’яталась гарною погодою)
Пробіг непогано, але можна було і краще. Біг сам, рідко зустрічав суперників зі свого етапу. Після дистанції було приємно зустріти друзів з України та поспілкуватися з ними. Взагалі було круто”

Євгенія Веремєєнко також представляла клуб Denseln, щоправда, на жіночій естафеті Venla, 4 етап. Євгенія вже казала, що полюбляє довгі етапи тож і цього разу бігла найдовший із запропонованих.

“Всю гонку обходила повільних жінок, що бігли попереду. Було кілька помилок, можливо, через поспіх – намагалась обігнати якомога більше людей. У деяких місцях я знала де знаходжусь, але чомусь не довіряла собі й трохи відходила у біг за натовпом.
В цілому мені сподобалось і фізично почувала себе добре. Ліс був зелений і багато повалених дерев”.

Віталій Гичко біг за команду Sävedalens AIK 5-ий етап. Цьогоріч Віталій втретє взяв участь у цій грандіозній естафеті й детально поділився своїми думками:

“Дуже сподобалось, приємна атмосфера на арені. Місцевість була не проста – потрібно було багато працювати з компасом. Також в районі КП зустрічалось багато інших КП.

Довжина 5-го етапу 7,8-7,9 км, з яких 1,2-1,3 км за маркуванням. Віталій показав 46-ий результат на етапі з поміж 2 тис. учасників.

“Дуже важко було перебороти відчуття, коли прокидаєшся о другій ночі й тобі потрібно промовляти свої дії на дистанції, а твій організм хоче спати.

Стартував я один та зміг зосередитися на орієнтуванні й не відволікатися на інших спортсменів. Це великий плюс. Але мінус у тому, що коли біжиш сам, не так швидко приймаєш рішення на уході з КП, як коли з групою. 

На фініші мене зустрічали тренера Anders та Ingermar. Вони сказали що дуже задоволені тим, як я пройшов свій етап. А такі слова дуже приємно чути після фінішу”.

Після естафети Віталій повернувся до клубу у Гетеборг та за декілька днів продовжить тренування вже до відбіркових стартів до ЧС у Норвегії.
“6-го липня буде довга дистанція і 8-го середня. Залишилось 3 тижні до цих стартів і весь вільний час буду приділяти розбору карт та технічним, силовим і психологічним тренуванням. Подальші плани будуть залежати від того як пробіжу відбіркові старти та куди далі буду готуватися”.
Катерина Дзема представляла Sävedalens AIK на 3-му етапі у 2-му складі, чому так?

“У нас є правила, що якщо спортсмен хоче бігти за першу команду він має пройти три етапи відборів. А я на жаль на жодних не була, тому і не бігла за основну команду. Але я не засмутилась, у мене була задача як найкраще пробігти свій етап, неважливо у якому складі. У нас чудова команда.

Своїм результатом на етапі задоволена, пробігла дистанцію не на 100 %чисто, але без великих помилок, ліс, карта, дистанція все сподобалось”.

Катя працювала на дистанції самостійно

“Звичайно, бачила спортсменів у лісі, як без цього – майже 2 тис. команд змагалось. У мене була задача зробити своє орієнтування, що мені і вдалось”.

Тиждень тому бігла етап КС у Фінляндії, чи схожі місцевості були і який пріоритет був між стартами?

“Так, були деякі насичені райони які були схожими на КС. Взагалі готувалась і на КС і на Венлу, для мене ці старти були однаково важливі. Через особисті обставини не змогла вилетіти закордон, та підготуватися на схожій місцевості, але після КС зробила гарні висновки та отримала впевненість для участі у Венла та для наступних важливих стартів”.

Юлія Кравчук бігла перший етап за клуб Denseln
“На цей раз вирішили поставити мене на перший етап. Минулого року я доволі непогано його пройшла, та на цей раз не зуміла впоратися з нервами.  Звідси дуже багато помилок і у підсумку поганий результат.
Проте чоловічий етап пройшов краще. Після провального першого етапу потрібно було заспокоїтися і впоратися з нервами. Звісно, вийшло недосконало, але вже краще”.

Коментарі: