Травневі свята – кожен зустрічає по-різному. Хтось на пікніку з родиною, хтось – скопуючи грядки на дачі, а дехто – в поході ще засніженими вершинами Чорногори. Однак, можливих варіантів, звісно, значно більше. Наприклад, можна пробігти марафон Великою китайською стіною:)
Олена Хашко, член збірної України з трейлраннінгу – вирішила втілити свою Мрію. Але просто пробігти одним із семи див Світу й насолодитися неймовірними краєвидами їй виявилося замало. Тож найвища сходинка п’єдесталу серед жінок на марафоні – за українцями!

Після повернення на Батьківщину – Олена охоче поділилася враженнями з незвичайного марафону.

Найкраще тут
Найкраще тут
Найкраще тут
Найкраще тут

Олено, вітаю з перемогою! Скажи, ти вперше була в Китаї? Чому обрала саме цей старт?

Півроку тому натрапила на статтю про цікаві марафони світу. Оскільки, майже у всіх країнах Європи я вже встигла побувати, вирішила, що маю гарний привід почати досліджувати країни Азії. Власне, головною причиною пробігти марафон Великою китайською стіною стало – цікавість, жага до отримання нового досвіду, вражень та емоцій. В статті було посилання на офіційний сайт заходу. Інформації про івент мінімум. Враження, що сайт розробляв студент-двійошник, тому я подивилась відеоролики в ютубі, почитала статті учасників минулорічних змагань, вирішила, що це має бути складно, а отже заслуговує уваги. Зареєструвалась, після чого в мене виникло безліч організаційних питань. Варто зазначити, що організатори відповідали не так швидко як я того хотіла, наприклад, через два тижні, а крім того не на ті питання, які я задавала:) Упіймала себе на думці, що їхала до Пекіну до кінця не розуміючи, як і що буде відбуватись і чи потраплю я взагалі на змагання. Жодної інформації про дистанцію не було. Про всі тонкощі й нюанси я дізналась безпосередньо в день старту.

Наскільки можна назвати цей марафон “трейловим”? Чи це мікс шосе, трейлу та подолання сходів на стіні?

Дану трасу можна розглядати як мікс трейлу та шосе. Частина дистанції на підйомі до китайської стіни стежкою вгору, частина дистанції по самій стіні, поворот назад, спуск у село, декілька кіл по селу (розбита плита з підйомом), знову підйом на стіну, пробіжка по ній, спуск до фінішу. Звертаю увагу, що сходи різної висоти, іноді біглося нормально, іноді допомагала собі руками, опираючись на них.

Які враження від організації гонки? Вона проходить неподалік Пекіну? Трансфер забезпечують? Як стартовий пакет? Скільки коштує участь у гонці?

Я прилетіла до Пекіну, забронювала номер в готелі, який рекомендували організатори на сайті, зранку знайшла організаторів, забрала стартовий пакет, який вміщував в собі футболку з логотипом гонки, стартовий номер, браслети, інформаційні буклети про гонку і учасників – повний список. Організатори, точніше волонтери (дівчата в національних китайських сукнях), пригощаючи трояндовим чаєм повідомили, що трансфер буде виїжджати з готелю о 5:30, о 7:30 старт на місці. Близько 8 години ранку ми тільки приїхали до місця старту, поки всі учасники перевдягалися, займались іншими справами, старт змістився до 9 години. При цьому о 5 ранку температура повітря була 25 градусів вище нуля(!). Ближче до обіду спеку терпіти ставало важко. Волонтери вибачались за запізнення, пояснюючи все пробками на дорозі. З чим я погодитись не можу. Час на дорогу до готелю зайняв стільки ж часу, тобто пробок не було, можна було виїхати раніше.
Досить дивним було, що учасники на дистанцію півмарафона стартували за 10 хвилин до того як стартували учасники повного марафону і 10 км. Ми їх наздогнали на середині підйому, а обігнати їх було важко – тоненька стежка між кущами, учасники повільно підіймались, там де можна було бігти. На самій стінці вже траса була трохи ширша і розминутись з іншими учасниками ставало простіше.

Розмітки траси не було взагалі.

“It`s crazy fucking shit” – звучало постійно і всюди:)

На стінці із волонтерів був лише фотограф. Здогадатись, що спочатку треба забігти на гірку, пробігти по стіні, повернути біля великого плакату, спуститись вниз, декілька кругів намотати по селу, знов вибігти на гірку, повернути на стіні, спустися вниз, добігти до середини траси по селу і повернути до фінішу, було досить важко, але учасники впоралися:) Із зайвими кілометрами, пробігли більше ніж було треба, проте – пробігли.

 

Бюджет гонки: це найдорожча реєстрація, яку я коли-небудь оплачувала – 1700 юань. Щоб перевести в гривні, треба помножити на 4. Близько 250 доларів. Переліт Київ-Пекін близько 15 000 грн, 658 юань вартість бронювання готелю за добу.

Чи багато було учасників? Яке співвідношення іноземців/місцевих?

Учасників було багато, представники 37 країн світу, у кількості приблизно 400 учасників. Іноземців було значно більше ніж місцевих. Більшість японці та американці.

Наскільки сильна була конкуренція? Як тобі біглося усіма тими сходами?

Серед чоловіків конкуренція була серйозна, французький атлет, який переміг – подолав дистанцію за 4год. 28хв. Дівчата спочатку напустили страху в очі, а тоді – швидко здулись. Мій фінішний час – 5год 4хв але це – для 45км:) З японкою (2 місце) та американкою (3 місце) ми встигли поспілкуватись – вони бігають лише трейли. Абсолютно усі скаржились, що набігали більше, ніж марафон, на поганеньку організацію (тут я намагаюсь бути політкоректною:).

Бігти по Великій китайській стіні, хоч і не так багато, як хотілось але було дійсно захопливо і круто! Це одна з найдавніших історичних пам’яток культури всього світу, дуже красиві краєвиди.

Насправді, учасники гонки самі зробили  все можливе, щоб гонка була приємною, доброю, дружньою. І їм це вдалось на всі сто!

 

Коментарі: