Цьогоріч в рамках Nova Poshta Kyiv Half Marathon пройшов і Чемпіонат асоціації балканських федерацій (ABAF) з напівмарафону, який став першим чемпіонатом міжнародної асоціації, що відбувся в Україні.

У жінок перемогу здобула Дар’я Михайлова з результатом 1:11:49, що є оновленням її особистого результату на півмарафонській дистанції. 

Найкраще тут
Найкраще тут
Найкраще тут
Найкраще тут

Даша, що сьогодні сподобалось, що ні, і чи виконала завдання на старт?

Так, задоволена! Бути першою серед українок – дуже мотивуюча ціль, адже внутрішня боротьба завжди є більш запеклою, ніж зовнішня. Морально завжди важче програвати комусь з України, ніж з Кенії чи Ефіопії. Тому я повністю задоволена, і місцем, і перемогою на чемпіонаті АБАФ.

У мене видався дуже насичений тиждень. З чемпіонату світу з кросу одразу повернулась до Києва, щоб побігти Київський півмарафон та Чемпіонат Балканських країн.

Як склався біг зважаючи на твій виступ на ЧС з кросу?

Я майже не нервувала, спала до останнього, висипалась. Коли серйозні старти йдуть один за одним, то втрачається відчуття мандражу, ти постійно знаходишся в змагальному ритмі, і не встигаєш перемкнутися.

Щодо бігу, з самого початку мала завдання бігти з Софією Яремчук. Так і склалось, ми довго бігли разом та допомагали одна одній повністю рівноцінно, бігли як команда, за що я дуже їй вдячна. І я взагалі не рахувала час, вирішила працювати по самопочуттю. Десь на 8-му Софійка прискорилась до 3:12, турчанка наступала нам на п’яти і у мене навіть промайнула думка, що “о ні, це зашвидко”. Але змогла перемкнутись, дуже не хотілось бігти на одинці. Далі ж темп знову вирівнявся до 3:24.

Вже на 15-му чи 16-му кілометрі я порахувала, що фініш може бути на 1:11 і продовжувала підтримувати темп скільки було сил.

Коли ти відірвалась від Софії?

Десь на тому ж 15-16 кілометрі Софія вийшла вперед в погоні за кенійкою, потім нам ще допоміг Микола Давиденко, вийшов і потягнув нас, але Софія перемістилась назад і трохи відстала. І ми побігли вдвох, я вирішила не втрачати нагоди і бігти скільки є сили до кінця.

А збори в Кенії і сама Кенія допомагали тобі по дистанції?

Так, авжеж! Всі руки в браслетах з Кенії, один навіть від самого Кіпчоге, як мені сказали!

Які наступні плани, де ми тебе побачимо?

Я вважаю, що з кросами я впоралась, можна поставити плюсик і далі прогресувати, але на доріжці ще далеко від досконалості. Тож зараз будуть ще одні збори в Кенії в рамках підготовки до ЧУ на 10000 метрів в Мелітополі, сподіваюсь відібратись на Кубок Європи, де і спробую показати гарний результат.

Коментарі: