До бронзи Чемпіонату Європи у Глазго Ользі Ляховій довелося пройти такий собі тернистий шлях: спершу потрапляння до півфіналів з останньої позиції, яка добиралася за часом (2:04,22), напружена боротьба за вихід до фіналу (2:03,60 – до слова, саме часом Ольги був закритий фінал) і дуже красивий, впевнений і без зайвої метушні вирішальний забіг (2:03,24).

Тепер до літньої берлінської бронзи Оля додала ще одну нагороду такого ж ґатунку – тепер зимової європейської першості. Чого вартувала Олі ця медаль читайте далі. Так медалі безцінні!

Найкраще тут
Найкраще тут
Найкраще тут
Найкраще тут

Олю, твої емоції зараз, коли вже пройшов час, які вони?

Я дуже щаслива зараз, це була гідна нагорода після непростих змагань. І, звичайно, є мотивація працювати далі і вигравати золото. Такі медалі, скажу , покращують «апетит« на наступні змагання.

Забіг-півфінал-фінал. З кожним разом все впевненіше! Що скажеш про ці три етапи? У першому колі було нервово, також знаємо і про твою хворобу…

Насправді, в першому попередньому забігу, біг пройшов не так, як хотілося. Стан був не з кращих, і я дивом пробилась до півфіналу з останнім результатом. А це всього 2 соті секунди, саме стільки відділили мене від непотрапляння до заповітної 12-ки.

Я подумала: забуду все, що було сьогодні, завтра новий день і новий буде стан і біг. Я не думала, про змагання, думала лише про бажання виспатися і одужати.

По приїзду в Глазго, були проблеми зі сном, через пересушене повітря в кімнаті не виходило нормально спати. В горлі був було сухо, як в пустелі! І вікно в кімнаті не відкривалося на провітрювання, як зазвичай. І на забіг, я вийшла не зовсім свіжа і відпочивша. Я лише і думала після змагань про бажання швидше лягти на подушку і поспати.

На півфінал я вже виспалася і відчувала себе набагато краще. Мандражу не було, було тільки велике бажання, щоб мій стан покращився. Так і сталося. Я остання пробилася в фінал. Це диво!!! Я була дуже щасливою.

Остання ніч перед фіналом була найжахливіша. Знову такі ж проблеми, не сплю і відчуваю, що застуджена. Лікувалася всю ніч, пила чаї, інгаляції і т.п. і може зовсім трохи вдалося поспати. На ранок прокинулася не надто свіжа. Але тішило, що змагання ввечері. І ще є час після обіду на 3 години сну. Ось тоді я цим і скористалася. І після, відчувала себе вже значно краще.

Потім я намагалася не думати, про ті проблеми, фокусувалася на своєму бігу і психологічно підтримувала себе. Налаштовувалася на боротьбу. І ось, медаль! фінішна пряма, коло пошани! Це були сльози радості! Я була на сьомому небі від щастя! Так, я зробила це!

Традиційне питання щодо твоєї оцінки сезону і подальших завдань і планів?

Сезон оцінюю на відмінно! Зараз планую трохи відпочити і вже в середині березня починати підготовку на літній сезон. Перший збір в березні пройде в Португалії, а в квітні в США на високогір’ї. 

Фото: Alfredas Pliadis

Коментарі: