Один з найдосвідченіших українських стрибунів у висоту Дмитро Дем’янюк цього разу не зміг пройти в фінал. На жаль, Дмитро припустився одразу трьох невдач на початковій висоті 2,10 метрів.

Жорстка Атлетика вирішила розібратись з проблемною початковою висотою, яка вже вдруге стає на перепоні у Дмитра (в фіналі ЧЄ в Берліні 2018 Дмитро теж завершив змагання на початковій висоті).

Найкраще тут
Найкраще тут
Найкраще тут
Найкраще тут

Дмитро, щось пішло не так, можеш проаналізувати? Фактично ти повторив свій негативний досвід Берліна з початковою висотою.

Пішло не так – травмувався ще в пробному стрибку. Найбільш прикро те, що вилізла травма, на яку я зовсім не звертав уваги, і за те, що в цьому сезоні нарешті вилікував хронічну травму стопи і форма була хороша. Але тут відбив п’яту в поштовховій стопі. Дуже шкода.

Я стільки зусиль доклав, щоб розібратись з травмою, яка турбувала не один рік. Тримати вагу, набрати форму, і так пролетіти через неочікувану травму. Можливо, я сам винен, бо вже звик, що проблема, яка не потребує операції, – то не травма.

Зараз хочеться проаналізувати чому так сталось, і зробити висновки. Але то не справа одного дня, потрібно ретельно все зважити. Зараз думаю, що нема чого виходити не те що на змагання, а й на підготовку, допоки повноцінно не пройти реабілітацію і розставити пріоритети. Якщо не вийде, як мінімум, показати результат на рівні олімпійського нормативу, то нема чого далі продовжувати виступи взагалі.

Хочеться гарно закінчити свою кар’єру, виправдати свої очікування і очікування тих, хто за мене вболіває. Якби я не відчував, що фізична форма ще мені дозволяє, я б давно закінчив. Я вже досвідчений спортсмен, і в мене була практика, коли я відмовлявся свідомо від участі в Чемпіонаті світу, наприклад, коли я почував, що фізично можу не витягнути. Хоч і стрибав 230-231 в той же час.

Надіюсь, що я зможу все ж таки розібратись з травмами, і таки поставити жирну гарну крапку. Інакше абсолютно не бачу сенсу витрачати час на професійний спорт.

Фото: Alfredas Pliadis

Коментарі: