В останній день січня в київскому манежі ШВСМ відбувся чемпіонат м. Києва з легкої атлетики у приміщенні, який вже традиційно радує глядачів та спортсменів нормативами на ключові міжнародні старти в короткому бар’єрному спринті. В цьому році жіночий фінал на 60 метрів з/б у жінок став особливим для Наталії Ручківської, яка не лише оформила перемогу, але й виконала норматив на зимовий ЧЄ! Переможний час спортсменки склав 8,23, при нормативі 8,24.

Редакція надзвичайно потішена даною звісткою, адже ще кілька років тому Наталія була фотокореспондентом, і в тому числі співпрацювала з Жорсткою Атлетикою, і саме її знімками оформлялись багато матеріалів на сайті. Тож користуючись нагодою ми вирішили привідкрити завісу, та познайомити читачів з перспективною спортсменкою.

Найкраще тут
Найкраще тут
Найкраще тут
Найкраще тут

Наталія, ти відновила активні тренування лише роки 2-2,5 тому. Яку мету ти собі тоді ставила і яка була у тебе мотивація?

Так, все вірно, після смерті свого другого тренера Батруха М.П. я не тренувалась 3 роки. Бажання повернутись до тренувань прийшло якось спонтанно. Вплинув на моє повернення мій перший тренер Гоняк В.М, адже протягом мого 3-річного відпочинку, він постійно казав, що я можу повернутись, бо не до кінця розкрилась і можу показати результат. І моє бажання повернутись підтримав мій теперішній тренер.

Ти миттєво вийшла на рівень КМС, але далі справи не пішли так швидко. І лише в цьому сезоні ти зуміла показати швидкі секунд рівня норматива на ЧЄ. Як ти охарактеризуєш даний прогрес, це твій поступовий, логічний розвиток, або ж ви привнесли зміни, нововведення в тренувальний процес?

В цьому плані я не згідна, з моменту мого повернення і до сьогодні, кожного сезону, мій результат покращувався, що в манежі, так і на повітрі. Всі роки я була близька до виконання нормативу (на молодіжний ЧЄ норматив я виконала, але завадив вітер +2.1.), на відбір в ЧЄ в Берлін я була близька, але завадили особисті обставини. Зміни звісно були ,кожного року тренер щось змінює в підготовці, як він говорить, шаблону не існує, з цим я згодна повністю. 

Наталія на одному з тренувань на стадіоні “Атлет” НСК Олімпійський

Через те, що я пропустила великий проміжок часу, в мене було багато технічних проблем, і вони ще є досі, адже бар’єри я починала вчити практично з нуля. Найбільшою проблемою був стартовий розбіг та перший бар’єр, він був дуже нестабільний. Наразі цю проблему частково вдалося вирішити!

Як по відчуттям, запас ще маєш до покращення секунд, ще є куди розбігатись?

Наступні змагання покажуть, завдання «максимум» на сезон ще не виконала (посміхається, прим. ред.).

Ти працюєш зі своїм чоловіком, молодим тренером Віталієм Юрчуком. Ти Віталія у всьому слухаєшся, чи у вас діалог на тренування?

Так, вік мого тренера багатьох дивує, йому 23 роки, а коли він почав мене готувати йому був всього 21 рік. Зараз у нас є невелика група, але всі в лідерах у своїх вікових категоріях в бар’єрному бігу. Для нього це не робота, а спосіб життя – він фанат бар’єрів.

Звісно, слухаюсь! Побудовою тренувального процесу та стратегією підготовки займається повністю він, але мої відчуття для нього в пріоритеті, і тренування може кардинально мінятись, якщо моє самопочуття говорить інше. У нас немає такого, що ми «тупо» слідуємо плану.

І останнє питання, твоє завдання мінімум на сезон?

Завдання мінімум виконано, PB є)

 

Коментарі: