OCR WC 2018 is over …
Багато надій, очікувань і досвіду,
як з’ясувалося – не без причини…
Далеко не все пішло за планом на цьому Чемпіонаті світу, але все ж є над чим замислитися і що розповісти.


1. Коротка дистанція, вікова група 30-39, близько 500 учасників, 100 з яких не пройшли дистанцію. Старт моєї групи був першим о 9 ранку, запускали по 10 атлетів кожну хвилину. Холод і роса робили свою справу, необачність на перешкодах коштувала дорогоцінних секунд багатьом атлетам.

Деякі перешкоди були трохи непродуманими… не вистачало ліній проходження, що створювало навіть для лідерів черги, яких, по ідеї не повинно було б бути, адже це дорогоцінні секунди..

Найкраще тут
Найкраще тут
Найкраще тут
Найкраще тут

Враховуючи, що я був в 5-6 групі, довелося втратити півхвилини в очікуванні. Далі без істотних помилок дістався до фінішу, наздогнавши відомих конкурентів з Італії, Польщі та Іспанії, які стартували в попередніх хвилях.

Довго світився в підсумковій таблиці першим номером з хвилиною запасу від переслідувачів, поки не фінішував спортсмен з Польщі, час якого був на 40 секунд кращим.

В результаті – срібло на Чемпіонаті світу OCR до скарбнички збірної України.
2. Довга дистанція, вікова група 30-34, близько 400 учасників, 190 з яких не фінішували, в тому числі і я…

Стартуємо слідом за Елітою, о 8:45, однією хвилею, вириваючи лідируючі позиції. Дуже напружений і потужний старт.

Увійшовши в топ-групу, починаємо перестрибувати траншеї і вилазити на насипи. На першій приземлився обома ногами, порахував, що швидше буде приземлятися на одну. Перестрибуючи наступну вже приземляюся на ліву ногу, далі крок правою і сильний поштовх на насип, і тут гомілкостоп підвертається на нерівному ґрунті, я чую хрускіт своєї щиколотки …

Вибух адреналіну глушить біль геть, і я в душі, сподіваючись, що зв’язки витримали, продовжую стрибати через траншеї далі… Але біль починає прострілювати зсередини, швидкість помітно падає, проходжу ще кілька перешкод вже без надії на високі позиції .. З кожним наступним кроком розумію, що сьогодні не мій день, і біль огортає кожен крок без можливості продовжувати гонку…

І так, сповнений сил і енергії розірвати всі перешкоди, я сів на узбіччя і з накочуючимися сльозами дивився, як інші спортсмени біжать далі… Тіло парило жаром і бажанням йти вперед, але реальність була зовсім протилежна.

Повернувся на перешкоду з канатом і попросив про допомогу. Я сидів, і дивився на учасників, які боролися з канатом і віддавали свої браслети… канат, який я пройшов раніше, навіть не відчувши з однією ногою.

Таким чином моя коронна улюблена дистанція з ідеальними умовами і дуже гідною конкуренцією була завершена … Далі мене привезли на старт і наказали їхати до лікарні, куди я поїхав вже аж під вечір. На щастя, кістки всі на місці, і не пошкоджені, невеликий надрив і розтягнення зв’язок гомілкостопу, і кілька тижнів реабілітації …
Ось такий результат другого дня Чемпіонату Світу з OCR.

Звичайно, я не можу не відзначити чудовий виступ Дениса Камешкова на короткій дистанції, який без досвіду проходжень більшості перешкод показав результат гідний п’єдесталу категорії 40-49, безумовно він – один з найсильніших OCR-атлетів світу в цій категорії!

А також славнозвісну хватку канату зубами Дениса Нікуліна, яку, напевно, будуть згадувати ще не один рік!
Незважаючи на травму та інші труднощі, нам вдалося створити хоч одну команду, яка виступила в Open Mix забігу. Хлопці показали дуже швидкі результати на своїх етапах, Настя Бондаренко боролася з найскладнішим етапом Командної гонки, і боролася до кінця, тим самим зберігши браслет команді! За що Вам велика подяка!

Настя Сидоренко бігла 15 км, боролася до останнього, та, незважаючи на травму меніска, дісталася до фінішу! Справжній боєць!

Олег Грицина також брав участь у гонці на 15 км і благодійному забігу, завершив дистанцію без браслета, але все ж відчув смак Чемпіонату Світу OCR.

Наталія Бондаренко долала короткі 3 км з багатьма технічно непростими перешкодами, але під кінець неабияк пошкодила долоні, що не дозволило їй брати участь в командному забігу.

Велика подяка нашим дівчатам Насті і Наталі Бондаренкам, ваша підтримка в другій і третій день змагань була просто безцінна!!! Хотів би також підкреслити безмежну підтримку своєї дружини і товаришів по команді, які підтримували мене всю коротку дистанцію!

Такий підсумок нашої поїздки до Лондону, зі срібною медаллю, милицями та безцінним досвідом для майбутніх досягнень.

Дякуємо Race Nation за організацію першого комплекту форми, спасибі тим, хто надав другий комплект, а також Thank you Barbarians, Anna Kolek and Szymon for performing our requests!

Які плани і очікування?
– для початку відновитися після травми і зміцнити гомілкостоп;
– сформувати трохи більш усвідомлений план бігових тренувань, і напрацьовувати  trail run та sky run …
– розвинутися в напрямку survivalrun і вдосконалити рівень скелелазіння;
– спланувати перше півріччя-2019, цілі і старти перед Чемпіонатом Європи-2019;
– визначитися з командою і спонсорством, якого наразі дуже не вистачає для реалізації багатьох ідей;
– допомагати розвивати OCR напрямок в Україні та Дніпрі.

Євген Шеретов спеціально для Жорсткої Атлетики 

Коментарі: