І знову нещодавно київський мототрек та його перешкоди спробували підкорити майже 2000 учасників, які змагалися на трьох дистанціях: Забіг Сили (5 км+, 20 перешкод +), Забіг Волі (10 км+, 25 перешкод+) та Забіг Духу (21 км+, 30 перешкод+).

Враховуючи, що звичайні формати оглядів від вже досвідчених учасників Гонки Нації трохи набридли, цього разу було вирішено написати щось незвичайне. До Вашої уваги враження тих, хто біг гонку вперше, але вже точно не востаннє.

Георгій Романов – майстер спорту України зі спортивного орієнтування, чемпіон Європи з 24-годинного спортивного орієнтування в Естонії, багаторазовий учасник чемпіонатів світу та Європи, учасник багатьох велогонок. Саме він поділився з нами враженнями від першого в його житті OCR-забігу Гонки Нації, де він брав участь у категорії Team у Забігу Сили.

Найкраще тут
Найкраще тут
Найкраще тут
Найкраще тут

Що змотивувало тебе взяти участь саме у OCR-забігах, адже багато хто знає тебе як досить успішного орієнтувальника та лижника?

Пробігти Гонку Нації я хотів ще минулого року. Якраз закінчувалася реєстрація на забіг Ультра у Буковелі (40 км +, 40+ перешкод), але тоді, на жаль, взяти участь я не зміг і запланував собі на 2018 рік обов’язково пробігти цей забіг з перешкодами в Києві. Ми вирішили зібрати команду і пробігти дистанцію у 10км, але, знайти дівчину виявилося доволі проблематично, оскільки ми планували бігти на призове місце, усі дівчата чомусь відмовлялися, бо вважали, що не готові бігти саме через нестачу силових здібностей. Отже, ми так і не вирішили це питання і, прогавивши останню можливість для реєстрації, я вже зрозумів, що в Києві позмагатися мені не вдасться. І от напередодні в п’ятницю ввечері мені телефонує мій знайомий і каже, що він не зможе взяти участь в гонці і запропонував мені зайняти його місце в команді. Я звісно ж погодився! Дистанція 5 км+ і 20+ перешкод. Команда була така: 3 дівчини із економічного факультету КНУ Шевченка, які ніколи не бігали більше 5-6 км, один хлопець який майже не займається спортом і я. Мета була: подалати дистанцію і отримати задоволення від забігу, про призове місця ніхто навіть і не мріяв (окрім мене).

Як планував свою підготовку до забігу? Які поради виявилися для тебе найціннішими?

Взимку було багато змагань, тому функціонально я почував себе доволі непогано, а от що стосується силової підготовки, у мене були деякі питання. Хоча з початку березня я багато часу проводив у тренажерному залі (2 силових тренування і одна кругова робота), все ж таки думав, що деякі перешкоди можуть бути надзвичайно важкими і треба бути суперготовим!

Чи сподобався тобі такий формат змагань загалом?

Лижі є лижі, а от лазити по рукоходах і канатах справа дещо інша. На щастя, у мене гарна знайома Альона Суміна, яка постійна бере участь у цих змаганнях і займає призові місця. Вона і дала мені величезну кількість порад та постійно відповідала на всі мої питання стосовно перешкод та різних деталей підготовки. Після того як я зібрав усю необхідну інформацію: передивився відеозаписи на ютубі, поспілкувався з іншими участниками, які бігли Гонку Нації, я зрозумів що проблем бути не повинно.

Які перешкоди найбільше сподобалися? Можливо хотілося спробувати ще якісь перешкоди?

Із перешкод найбільш запам’яталася уся остання частина дистанції, яка і була як одна велика перешкода, адже часу відпочивати там не було. Та все ж таки найкрутішим я вважаю підвішені стенди із зачіпками і кільця, що обертаються одразу ж після цих стендів… дуже цікава зв’язка етапів.

Надалі плануєш брати участь у особистих забігах Elite?

Формат змагань дуже цікавий, особливо 5 км – все дуже швидко та динамічно. Але я все ж таки в наступний раз планую бігти забіг духу (21км+), дуже подобаються мені довгі дистанції. А ще дуже хотілося пробігти забіг на Буковелі 40 км+ – це справжнє випробування навіть для дуже сильних спортсменів, справжня перевірка як фізичної готовності, так і сили твого характеру! Дуже круто, що можна взяти участь командою, дуже люблю колективну роботу, особливо, коли правильно по силам зібраний склад! Стосовно перешкод для категорій Standart – все доволі пристойно та цікаво, деякі перешкоди, звичайно, були дуже важкими для моїх напарників по команді (бурпі мабуть досі їм уві сні нагадають про себе), адже треба мати вище середнього рівень підготовки, аби пройти рампу або останню піраміду із стендів, а, особливо, у самому кінці дистанції.

А от стосовно категорії Elite, то я б зробив перешкоди складнішими. Наприклад, ті ж рукоходи чи канати для хлопців я робив би довшими, наприклад, замість трьох підвішених стендів я робив би 5-6, рукоходи метрів по 20 без можливості відпочити по середині, канат метрів 10. Тобто, як на мене для підготованого атлета ці перешкоди не були дуже складними. А ще було б дуже цікаво, якщо б додали переправу по канату через яр (я таке бачив на Spartan race).

Особисто я пройшов усі перешкоди, деякі були дуже прості, наприклад піднятися по канату, або пройти по колоді, а от стенд із маленькими зачіпками для мене виявися доволі складним для подолання, треба було витратити трохи часу, аби зрозуміти як правильно триматися і розподіляти вагу під час переходу від одного зачепу до іншого. А ще підвішені кільця – через те, що вони постійно обертаються, треба правильно розподіляти вагу і своєчасно перехоплюватися на наступне кільце, поки тебе не почало обертати назад. На цей сезон поставив собі на меті взяти участь у Гонці Нації в Одесі та по можливості в Буковелі. А на наступний рік вже можна спробувати і Spartan Race пробігти! Дуже класно Альона їх розпіарила)) Планую бігти у категорії Elite.

Чи порадив би ти спробувати такі змагання новим учасникам?

Звісно порадив би! Вже багато моїх знайомих, наслухавшись від мене про ці змагання, бажають пробігти свій перший забіг з перешкодами. Але деякі з них трохи вагаються, оскільки не впевнені, що зможуть подолати дистанцію. Для першого разу я б порадив бігти командою, так завжди можна розраховувати на підтримку друга, а ще, якщо ваш рівень підготовки приблизно однаковий – бурпі не так сумно буде робити, удвох чи утрьох завжди веселіше ).  Також дівчатам завжди зможуть допомогти хлопці) А вже наступного разу, коли вже з’явиться певний досвід, можна реєструватися на індивідуальний забіг. Моя команда, у складі якої бігли 3 дівчини, які майже не займаються спортом подолала дистанцію у 5 км за 1:40, деякі перешкоди подолати вони поки не змогли, але найголовніше, що вони працювали до останнього і отримали позитивні емоції і вже планують брати участь у наступних забігах. Тут головне почати!) Як на мене, дуже круті змагання, після яких емоції переповнюють тебе і надихають на нові завершення. Також це можливість випробувати своє тіло та свої вольові якості. Коротше – Бігти треба!)

Фото з Гонки Нації: Іра Волкова

Коментарі: