В очікуванні KievOpen 2017

Найближчими вихідними орієнтувальників знову очікує свято спорту! На цей раз дводенні змагання KievOpen у Києві та його околицях. Вперше ці змагання були проведені у 2013 році з величезним ентузіазмом та натхненням і відтоді радують нас щорічно. Із разу в раз організатори докладають максимум зусиль для створення якісної спортивної події. До того ж, вони, мабуть, одні з перших, хто залучив спонсорів. І таким чином окрім приємностей для учасників і призерів встали й на шлях популяризації улюбленого 0-спорту.

Орієнтування позиціонується як спорт для всіх, але KievOpen не лише пропонує дистанції для всіх вікових категорій та окремо для новачків, де дійсно кожен бажаючий може спробувати на собі цей “квест”, а і пропонує дозвілля для найменших учасників. У цьому році  батьки зі спокійною душею можуть лишити своїх дітлахів у дитячому садочку від “МультиСенсорії” поки долатимуть свої дистанції.

Та напередодні цих цікавих змагань Жорстка Атлетика вирішила поспілкуватися з призерами минулих років і перші на черзі подружжя орієнтувальників Владислав Ласкаржевський та Кілініченко Ганна, і першим розпочав чоловік:

Ти двічі був третім на KievOpen, стабільність – признак майстерності, чи все ж таки у цьому році плануєш посісти більш високу позицію?)

Завжди приємно отримувати найвищий результат 🙂 Але я зазвичай не захоплююсь прогнозуванням. Та якщо є запит, то давайте пофантазуємо:
1) Тільки те, що ім’я Руслана фігурує в стартовому складі, вже відкидає потенційні думки про перемогу 🙂
2) Бабіч Сергій, Дяченко Вадим, Марчук Олександр – всі ці хлопці фізично сильніші за мене.
3) Але ми всі знаємо, що орієнтування – це такий спорт, де не все вирішують фізичні кондиції. То ж побачимо 🙂

Чим тебе приваблюють саме ці змагання? На які організаційні моменти ти як спортсмен звертаєш увагу, без чого не можуть відбутися круті змагання?

Організатори KievOpen завжди пропонують нові або відновлені райони для змагань – це дуже круто, коли з’являються зовсім нові або вже забуті карти. Цікава місцевість, якісна карта та технічна дистанція – саме ті три основні речі, які у мене формують враження від змагань. І саме з ними на KievOpen зазвичай все так, як треба.   

Взагалі ти досить стабільний орієнтувальник, чи є в тебе улюблені дистанції та місцевості?

Швидкість – це не моя сильна сторона, тож не можу назвати себе спринтером, хоча отримую задоволення від складних технічних спринтів, саме по місту, не лісових чи змішаних. Ліс – це традиційні довга та середня дистанції, мабуть довгі подобаються більше.

Які старти цього року ти вважаєш успішними?

Сезон був достатньо рівний для мене – без супер досягнень, та й без відвертих невдач. Кажуть, я виграв КУ на довгій/середній та став третім в спринтах – будемо вважати це успіхом 🙂

Як готуєшся до стартів? Спринти відбігали на вихідних, а в ліс коли виїжджав?

В лісі з картою був останній раз на початку серпня. То ж сподіваюсь, що не все забув.

Чи є в тебе “принциповий” суперник і за кого з жіночої еліти вболіватимеш?)

Принциповий суперник – я сам. «Максимально быстро и удивительно точно» – так якось казала легенда Дніпровського орієнтування. А вболівати буду звісно за дружину 🙂

А далі продовжила ця сама дружина Кілініченко Ганна:

Минулого року ти була друга, на цей раз переможниця останніх років Оля Слута не заявлена, чи відчуваєш ти себе лідером?

Відчуваю, що готова боротися за високі місця, але, разом з тим, мені здається, що цього року конкуренція трохи вище. Деякі дівчата «підтягнулися» , тож думаю, що боротьба буде запекла. Тим цікавіше 😉  

На яку дистанцію “робиш ставку”: ліс чи місто?

Буду старатися показати гарний результат на обох дистанції, але лісові дистанції мені більш імпонують.

 А що тобі подобається у KievOpen окрім дружніх організаторів?

KievOpen – це одні з небагатьох змагань в Україні, де все організовано на високому рівні. Організатори підходять дуже відповідально як до вибору місцевості, планування дистанцій, так і до організаційних моментів.  Саме цим ці змагання і подобаються.  

Що важливіше на таких стартах: спортивна складова (місцевість, дистанції, конкуренція), комфортні умови (заявка, добирання до стартів, час старту і т.д.) чи може друзі навколо чи сприятливі погодні умови?

Як на мене, в таких змаганнях важливо вдало поєднати ці складові, адже в них приймають участь як професійні спортсмени, так і діти, ветерани, любителі. Маю сказати, що в попередні роки організаторам це  вдавалося. 

На початку вересня ти добре пробігла 5-ку, поділись який це був результат та який був попердній? Це був один з основних стартів чи проміжний? День видався спекотним і профіль також був не з легких – опиши свої емоції, стан під час забігу.

Це був пробіг IntersportRun, я бігла в команді  4 по 5 км. Результат – 18.40 . До цього «п’ятірку» бігала дуже давно, тож порівняти немає з чим. Це не був основний старт, до нього спеціально не готувалася.  Почувала себе добре, була мета пробігти по 3.45, також підбадьорювало ще й те, що бігла в команді 🙂 

На ЧУ у спринтерській естафеті тобі довелось бігти чоловічій етап, незадовго до фінішу тебе настигав Пажух Ярослав, але ти вперто боролася та не пропустила його – було дуже красиво. Чи відчуваєш ти що додала у швидкісній підготовці і як щодо швидкості на якій можеш читати карту/орієнтуватися?

Так, на жаль, з різних причин не змогли приїхати провідні спортсмени, тож мені довелося бігти чоловічий етап. Швидкість дійсно в мене виросла в порівнянні з попередніми роками. А от з орієнтуванням ще залишаються проблеми. Наразі швидкість бігу перевищує швидкість орієнтування.

За кого з чоловіків вболіваєш?

В цілому вболіваю за красивий, чесний спорт і ще трошки за чоловіка 🙂

Естафету від спортивного подружжя прийняв надзвичайно лаконічний Бабич Сергій:

Який це для тебе KievOpen? 

В цьому році буде 4-ий.

Емблема якого року подобається найбільше? 

2014 – Їжачок)

А чому взагалі вирішив брати участь у змаганнях, адже для іногороднього учасника необхідно навмисно приїзджати?

Гарне транспортне сполучення і змагання проводяться на вихідних – для працюючої людини це дуже зручно, не потрібно відпрошуватися: встигаю і попрацювати, і позмагатися. Ну і до того ж маю де зупинитися.

Ти тестувальник та постановник LionCup, як оціниш цю частину роботи київських змагань? 

Добре, на скільки пам’ятаю, проблем з пунктами не було – все стояло чітко.

Приз від якого партнера хотів би виграти? 

А є Inov-8? Щось пов’язане зі спортом – від suunto чи isostar…

У тебе вже 3 старти за плечима, але лише 1 раз підійнявся на п’єдестал, з чим пов’язуєш це? 

Та з тренуваннями… Перший раз я біг травмований – важко було розраховувати на щось, у 2015-му зробив багато помилок у перший день (у Бортничах) і фактично випав з боротьби, ну а минулого року були більш активні тренування і за рахунок стартів з орієнтування та трейлів підійшов у гарній формі.

Чим тобі запам’ятався KievOpen 2016?

Цікавий спринт – краєвиди, планування, поєднання різних типів місцевості і динамічна бігова класична дистанція – ліс дозволяв швидко бігти.

Кого з суперників виокремиш у цьому році? 

Глебов, Марчук, Владік, ну і Фомічови наче непогано пробігли на LionCup.

За кого з жіночої еліти будеш вболівати на цих стартах? 

Вболіватиму за Олену Федорову!

До стартів лишаються лічені дні, тож зовсім скоро дізнаємося що на цей раз підготувала нам команда KievOpen, та вже зараз можна сказати, що це будуть ну дуже цікаві дистанції. На нас чекають відредагована карта 2007 року, яка використовувалась як полігон до ЧМ, а для спринту взагалі новенька карта і дистанцію на ній обіцяють “зламай мізки”!

А зі всією інформацію по змаганням можна ознайомитись на сайті заходу.

Comments

comments