Ольга Олейник розкриває тонкощі SPARTANських мандрівок української команди

Нещадавно польське містечко Криниця-Здруй приймало вже відомий нам  Spartan race. І без України, звісно, не обійшлося. Про основні організаційні моменти сьогодні поговоримо з Ольгою Олейник. З Олею я познайомилася тоді, коли ми планували поїздку на Чемпіонат Європи із забігів з перешкодами (EC OCR), що відбувся на початку червня у Німеччині. Потужна, запальна, завжди на позитиві, Оля допомагає нашим спортсменам організувати поїздки найоптимальнішим чином, і сама постійно бере участь у різних змаганнях. Саме вона вмовила мене вперше взяти участь у Spartan race, за що я їй дуже вдячна. Давно вже я не відчувала такого командного духу, і це неймовірно надихає. 

 Розкажи трохи про себе. З чого почалося твоє захоплення спортом і яке місце він займає в твоєму житті? 

Я не професійна спортсменка, скоріш я спортозалежна аматорка, але спорт займає в моєму житті, мабуть, основне місце. Моє знайомство зі спортом почалося 10 років тому з тренажерної зали. Бігати я почала лише пару років тому, а змагатися на офіційних стартах – лише з минулого сезону. У забіги з перешкодами я закохалася з першого погляду, а точніше сказати – з перших кроків у багнюку і думок про те, що я взагалі тут роблю. Але з першим фінішем було зрозуміло, що це тільки початок. Це був Race Nation у квітні 2016 року, тоді ми бігли командою дистанцію 5км+. 

Моя професія також пов’язана зі спортом – я працюю тренером у тренажерному залі. Так би мовити, допомагаю людям ставати красивішими і щасливішими. 

Перший Spartan? Де це було? Твої перші враження. 

Першим Spartan для мене став старт у Барселоні у жовтні минулого року. Я мріяла про цю гонку півроку, з того моменту, як побачила перший раз відео на YouTube. Це була велика авантюра – зареєструватися одразу на Spartan race Beast 21км+ (найпекельніша з усіх трьох дистанцій). Але відчути все це на собі хотілося на повну. На фініші з’ясувалося, що дистанція склала 23,5 км, а кількість перешкод не перерахувати. Дуже насичена гонка вийшла. І звісно ж – багнюка, багнюка, багнюка, і ще раз багнюка. 

Фінішувала я з посмішкою та відчуттям того, що мрії здійснені, головне – вірити в себе. Непередавані емоції та, звісно, підтримка рідної української команди. 

До знайомства з тобою я від багатьох вже не раз чула про твої організаторські здібності… і дійсно, перевіривши це на собі, можу сказати, що це правда. Я навіть не уявляла, що подорожувати Європою можна настільки дешево. В чому секрет?

Мандрувати я дуже люблю! Завжди планую заздалегідь і роздивляюся декілька варіантів, а потім вже обираю найоптимальніший за співвідношенням ціни і комфорту. Для прикладу поїздка у Польшу на Spartan нам обійшлася всього у 5000 грн. з людини,  включаючи дорогу, проживання та реєстрацію. 

 Як обрати старт за кордоном? Коли краще за все оплачувати реєстрацію? Чи є можливість отримати додаткові знижки чи ще якось зекономити? 

Spartan race проводять у багатьох країнах світу. Оптимальними за ціною для нас будуть старти у країнах Східної Європи. Реєстрація на старт відкривається за декілька місяців, і з наближенням дати події ціна збільшується приблизно на 10 євро кожен місяць. Звісно, що краще за все реєструватися заздалегідь, але додаткові знижки можна також отримати, якщо ви реєструєтеся на будь-який забіг у будь-якому заліку від однієї команди, наприклад, від України. 

Особисто для мене ідеальне поєднання – це спорт та подорожування, тому я намагаюся обирати старти в країні, яку хотіла б відвідати, або ж туди, де подорож займатиме небагато часу, як наприклад ми відвідали Польщу за вихідні. 

 Зазвичай Spartan Race проводять у не зовсім легкодоступних місцях, далеких від великих міст. Як краще за все добиратися до місця старту? 

Так, як правило локації розташовані далеко від великих міст. Простіше з машиною. Якщо це Східна Європа, то краще їхати своїм авто з України, що значно скорочує транспортні витрати і додає комфорту. Так сумарні витрати на дорогу з однієї людини будуть приблизно 1500 грн. А ось наприклад в Іспанії ми брали машину в оренду, оскільки локація знаходилася на відстані 80 км від Барселони. 

 Що необхідно взяти з собою у поїздку? 

Тут виключно ваша фантазія. Я завжди подорожую тільки з ручним багажем – беру з собою найнеобхідніше. Звісно що головне – це одяг і взуття в якому будете бігти. Екіпіровка повинна відповідати погоді, щоб на дистанції не було ані спекотно, ані занадто холодно. Взуття – обов’язково трейлове, і ніяк інакше. Якщо на дистанції вам потрібне додаткове харчування – беріть з дому і тільки перевірене. Також я беру з собою сніданок перед стартом. В деяких країнах страховка входить у вартість реєстрації, якщо ж ні – то необхідно подумати про це заздалегідь. 

 Можливо є якісь думки стосовно того, як в майбутньому розвивати цей напрям? Я гадаю, що досить багато людей були б зацікавлені долучитися до української команди;)

Насправді. дуже цікаво подорожувати компанією людей, яких об’єднує одна ціль. Буває, що збирається компанія, у якій не всі один одного знають, однак, незнайомих спартанців не буває. Всі підтримують один одного і ми відмінно проводимо час. Звичайно, дуже хочеться щоб з кожною поїздкою кількість учасників збільшувалася, оскільки їздити на такі заходи цікаво та доступно багатьом. Хочеться допомагати людям активно проводити свій вільний час і знайомитися з тими чи іншими країнами… і з такими ж спортозалежними людьми. 

Коротке резюме про Spartan у Криниці-Здруй?

Кожен старт особливий. Так, перешкоди всюди схожі, але рельєф місцевості вносить свої корективи. Підйоми та спуски – їх може бути дуже багато.. на дистанції 21 км+ набір висоти був більш ніж 1200 м. Гірські річки становили приблизно 20% дистанції. Українців було дуже багато – хтось приїхав з нами, а хтось добирався самостійно, але всі молодці. Є і ті, хто потрапив у ТОП-10 Elite. Особливо треба відзначити тих, хто біг трифекту – це три спартанські дистанції за вихідні. 

 Наступний старт…

Однозначно в цьому році ще будуть поїздки за кордон. Планую все ж таки зібрати трифекту.  І звичайно хочу покращити свої результати. Далі буде! Усім, хто тільки замислюється над СПАРТАНськими пригодами хочу підказати – однозначно ТАК! Їхати і пробувати свої сили. Ризикуйте – і Ви побачите інший світ. 

Результати змагань можна знайти за посиланням: День 1День 2.

Спілкувалася Альона Суміна

Comments

comments