Марафон “із двох годин”. Чи можливо?

Для більшої частини населення нашої планети марафон сам по собі вже є викликом. Але частина цих сміливців бажає не просто дістатися фінішу, а ще й вкластися у певний час. Такі часові межі може  нав’язувати суспільство чи спортсмен сам собі кидає певний виклик. Хтось женеться за “круглим” результатом у 4:00, 3:30, 3:00, хтось женеться за званням: КМС, МС, МСМК. А до чого прагнуть найшвидші марафонці світу?

Розміняти 2 години ще не вдалося жодній людині, хоча вже точаться суперечки навколо цієї позначки. Такий результат кидає виклик не лише конкретній людині, а й взагалі поточним уявленням про людські можливості. А відповідно, дізнатися відповідь – чи це можливо – цікаво не лише спортсмену, його тренеру, менеджеру і організаторам змагань, а й широкій публіці шанувальників бігу та навіть більшому колу людей.

Найближче до 2-ох годин підібрався Денніс Кіметто з Кенії. Саме йому належить світовий рекорд – 2:02:57. Цей результат він показав у вересні 2014 року на Берлінському марафоні. За результатами перших 10-ти марафонців (серед чоловіків) ця траса вважається найшвидшою.

Якщо ваша мета 1:59:59 на марафоні, то вам доведеться бігти в середньому по 2:51/км. Середня ж швидкість нинішнього світового рекорду 2:55/км. Здавалось би, що таке 4 секунди? Для аматора то не є великою проблемою, але коли мова йде про швидкості “з трьох хвилин на км”, кожна секунда на вагу золота і має величезне значення.

Подивимось на це з іншого боку. Для порівняння результатів забігів на дистанціях різної довжини використовують їх еквіваленти. Так, згідно таблиць Purdy, результат 1:59:59 на марафоні відповідає 12:20 на 5 км, 25:49 на 10 км та 57:12 на напівмарафоні. На сьогодні світові рекорди на цих дистанціях – 12:37, 26:17 та 58:23 відповідно. І ці результати  приблизно відповідають поточному світовому рекорду. Тобто, результат з двох годин на марафоні стане потужнішим показником порівняно з іншими рекордами у видах витривалості. Це дуже рідке явище для світового рекорду, хоча і є прецеденти. У 2003 році Пола Редкліфф встановила світовий рекорд у жіночому марафоні з результатом 2:15:25. І цей результат серйозно перевищує жіночі рекорди в інших дисциплінах.

Ці 1:59:59 на марафонській дистанції дійсно є фантастичним часом і приваблюють фахівців не лише порозмовляти чи здатна людина не це, а й перевірити на практиці. Наразі існує принаймні три проекти, які спрямовані на подолання двохгодинного бар’єру.

Adidas повідомив про роботу над таким проектом, але інформації про нього дуже мало. Вказується, що така спроба відбудеться на черговому марафоні, а надії покладають на інноваційні технології у спортивному взутті. Останні чотири власники світових рекордів (Кіметто, Кіпсанг, Макау, Гебреселассіє) були фінансовані саме цією кампанією. Було б логічно припустити, що спроба відбудеться на найшвидшій трасі – Берлінському марафоні.

Наприкінці 2014 р. Янніс Пітсіладіс, професор спорту і фізичної науки в Університеті Брайтона в Великобританії, почав свій проект. Його мета – подолати дві години протягом п’яти років. Цей проект має наукове підґрунтя. Цікавою є пропозиція провести марафон нижче рівня моря (наприклад, на Мертвому морі), де більше кисню в повітрі. Також Пітсіладіс поставив під питання тренувальні методи: які з них більше засновані на традиції, а які – на принципах ефективності вправ. Відомо, що з цим проектом пов’язаний Кененіса Бекеле з Ефіопії, який має результат 2:03:03 на Берлінському марафоні та володіє світовими рекордами на 5 та 10 км.

Найбільше інформації є про проект подолання двохгодинного бар’єру на марафоні кампанії Nike. І дізнатися чи проект успішний матимемо нагоду вже цієї весни. Конкретна дата ще не відома. Швидше за все організатори націлені на певний проміжок дат, та вже ближче до забігу оберуть найкращу з огляду на погодні умови. Планується, що замах на такі омріяні дві години відбудеться не на типовому марафоні, а на спеціально обраній трасі. Такою трасою було визначено трек Формули Один у Монці, Італія. У забізі візьмуть участь атлети, які мають контракт з Nike: Еліуд Кіпчоге з Кенії (Олімпійський чемпіон 2016 року на  марафонській дистанції), Леліса Десіса з Ефіопії (чемпіон Бостонського марафону 2013 і 2015 рр.) і Зерсенай Тадесе з Еритреї (рекордсмен світу в напівмарафоні). Схоже, що свою ставку Nike (як і Adidas) робить на кросівки: вони подали патент на бігове взуття, яке включатиме пластину з пружиною у підошві. Також Nike збирається розглянути інші елементи, що впливають на результат марафону: погодні умови, харчування тощо.

Коли мова йде про виклик людським можливостям мимоволі постає питання допінгу. Nike не оголошували про власні перевірки атлетів. Але через здобутки кожного з цих спортсменів, вони незалежно від вказаного проекту потенційно можуть перевірятися в позазмагальний період. Жоден з трьох марафонців не був помічений у гучних допінг-справах, не пропустив та не завалив перевірку.

Якщо ж піти далі, і повірити у Nike та у, безумовно, талановитих атлетів, що принаймні один з них розміняє дві години, то постає наступне питання – чи буде ратифікований новий світовий рекорд. Та, на жаль, з наявної інформації здається, що ні. Nike рішуче вказали, що будуть створювати максимально сприятливі умови для досягнення мети. Тож ймовірно, що деякі з необхідних вимог не будуть виконані. До траси питань не має бути – вона буде сертифікована. А ось стосовно супроводу, якщо бігуни протягом всього шляху будуть змінювати пейсмейкерів або, якщо матимуть змогу отримувати допомогу чи підтримку, такі можливості будуть порушувати чинні правила змагань. Щодо нових кросівок, вони мають бути схвалені IAAF, тож подивимось що вони скажуть.

Що ж, тепер відомо до чого прагне світова еліта марафонців. І маючи власний омріяний результат, можна позмагатися – кому вдясться досягнути бажаного швидше? 😉

За матеріалами Runner`s World

Comments

comments