Біла Церква марафонська

Поки стадіонні види легкої атлетики відпочивають після насиченого олімпійського сезону, шосейний біг перебуває в активній фазі: розпочався не менш насичений сезон марафонів та пробігів. 2 жовтня місто Біла Цекрва стала “Меккою” для стайерів, адже тут відбувся вже 13-й за ліком Білоцерківський марафон, в рамках якого проходив ще й Чемпіонат України з марафонського бігу. Про спонатанні марафони, несподівані повороти подій, серйозні плани організаторів на майбутнє читайте далі в репортажі “Жорсткої Атлетики” .

Біла Церква має хороші марафонські традиції. Та організатори щороку мають свіжі ідеї, які додають свого колориту цим змаганням. В цьому році також не обійшлось без нововведень. І ось, що розповідає про них Сергій Романчук, головний суддя марафону:

В незалежній Україні ми проводимо змагання вже вдев’яте і кожного разу намагаємося провести їх  на найвищому рівні. Цього року ми робили акцент на півмарафоні у зв’язку з тим, що в післяолімпійську осінь лідери-марафонці зазвичай пропускають цей старт. Були плани і по оновленню рекорду України на половинці. Але коли ми дізналися, що спортсмени почали їздити по європейським стартам, а півмарафон вимагає поваги, то ми вирішили трохи змінити політику: прибрали «зайців», поставили додатковий бонус за результат рівня європейської топ-20, і правильно зробили.

Також цього року ми вперше ввели дистанцію 5 верств (замість 10 верств), бо багато спортсменів та любителів звертались до нас з пропозиціями додати коротшу дистанцію.

В маршруті ми зробили зовсім незначні зміни. Ми сертифікували трасу на п’ять років, тепер маємо сертифіковану трасу і на половинці, і  звісно, на повному марафоні. Зміна яка: раніше у нас був фініш півмарафону і марафону в різних місцях, зараз вони в одному місці. Це відбулось за рахунок збільшення радіусу одного віражу.

Щодо планів по організації на майбутнє, ми обговорювали з Сергієм Бочаровим (директор марафону, – Прим. ред.) той момент, що  Київський і Білоцерківський марафон слідують один за одним. Ми, звичайно, зараз не будемо розкривати усі карти, але ми готуємо «бомбу» на наступний рік, аби клієнти, котрих у нас забрав Київ, повернулись, спробуємо реваншувати. Звичайно, це буде здорова конкуренція. Крім того, еліту  ми зберемо однозначно, і хорошу еліту, адже збільшимо призовий фонд за рахунок нових спонсорів. Ми отримаємо здорову конкуренцію в організації змагань, а це буде стимулювати розвиток бігу в Україні“.

Ольга Котовська, 1 місце, півмарафон (1:13:46, середній темп 3:29)

Фото Ксенії Джуган
Фото Ксенії Джуган

Ольга рік тому стала тут переможницею на марафоні, таким чином отримавши путівку на Олімпійські Ігри. А за рік, вже в статусі фінішера олімпійського марафону, долала тут дистанцію вдвічі коротшу. Ось, що говорить сама спортсменка:

Результат сьогодні показала свій, але бігла по дистанції одна. Обрала таку тактику, бо знала, що мої суперниці дуже швидкісні. Тому довелося тікати, щоб вони мене не наздогнали. Звичайно, хотілось вибігти з 1:13 (такий результат дозволяв отримати додаткові грошові бонуси), але, напевно, в таких умовах, враховуючи, що був вітер і бігла сама, це для мене поки важкувато.

Дуже люблю змагатись на цій трасі, мене тут дуже підтримують, хороша атмосфера. Хоча й підйом на другій половині кола відчутний, доводиться працювати.

Після олімпійського марафону в серпні трохи відпочила, потім був старт 10 кілометрів, півмарафон в Чехії і, можливо, ще буде 1-2 старти. Але через 2 тижні, щоб я себе сильно не загнала”.

Дмитро Лашин, 1 місце, півмарафон (1:03:38, середній темп 3:01)

Фото Ксенії Джуган
Фото Ксенії Джуган

Розкладка бігу по дистанції:

5 км – 14:48,2 по 2:57,64
5 – 10 км – 14:55 по 2:59
10 – 15 км – 15:09.7 по 3:01,94
15 – 20 км – 15:16,4 по 3:03,28.

 І коментар спорстмена:

Після мого вдалого виступу на Чемпіонаті Європи Сергій Бочаров запропонував мені спробувати побити тут рекорд України, зважаючи на те, що на Білоцерківському марафоні планувалась сертифікація півмарафону. Я вирішив спробувати, чому б ні, тим більше розумів, що перебуваю в непоганій формі. Однак, мені не вдалось це зробити. Надзвичайно складно бігти на такий результат без пейсмейкерів, самому. Тому я з самого початку розумів, що рекорд побити не зможу.

Моя мета сьогодні була – 1:03 (результат дозволяв отримати бонус). Але, на жаль, трохи завадив вітер. Поки що мій рівень не дозволяє самостійно долати половинку швидше 1:03. В цілому вважаю свій результат дуже достойним. Яка б не була траса, бігти половинку  з першого метра одному дуже складно. Я отримав величезне задоволення від бігу, показав солідний результат, 25-й час в європейському топ-листі і радію тому, що мені вдається самому вибігати з 1:04.

Далі планую показати себе якнайкраще на Чемпіонаті Європи з кросу. Щодо марафонських планів, то бажання і думки про це є. Але бігти буду, коли в цьому буде сенс. На Чемпіонаті Європи я був близьким до призової трійки на 10 000 метрів, тому зараз бачу підстави готуватися саме на «десятку».

Вікторія Хапіліна, 1 місце, марафон (2:37:46, середній темп 3:44)

Фото Ксенії Джуган
Фото Ксенії Джуган

Рівно чотири роки тому Вікторія подолала Білоцерківський марафон за 2:42:42 і стала переможницею серед молоді. А зараз спортсменці вдалося тут перемогти в асболюті, виконати  норматив IAAF та отримати путівку на Чемпіонат світу – 2017 в Лондон, до того ж зовсім не плануючи цього:

Цей старт був досить спонтанним для мене. Я реєструвалася  і на 21 км, і на марафон. І лише перед самим виїздом в Білу Церкву вирішили з тренером бігти тут марафон. Хоча, насправді, спеціально сюди і не готувалась. Це більше було як тренування, як довгий крос для мене. Досить символічно вийшло, що я бігла тут в Білій Церкві після народження першої дитини в 2012 році,  і знову біжу тут вже після других пологів. Звичайно, було непросто, бо спеціальної підготовки до марафону в мене не було. Однак я показала особистий рекорд і задоволена результатом”.

Сергй Марчук, 1 місце, марафон (2:22:19, середній темп 3:22)

Фото Ксенії Джуган
Фото Ксенії Джуган

Хоча перемога на Чемпіонаті України дає право поїхати на Чемпіонат світу в Лондон, та для цього необхідно підтвердження нормативу IAAF (2:19), якого поки що Сергій не має, але ще має достатньо часу на його виконання. А результат, показаний сьогодні, стався за цікавих обставин:

Насправді, я не налаштовувався на цей марафон. Сьогодні я мав бігти марафон на острові Джерсі (Великобританія), але мені не встигли передати паспорт з посольства. Тому одразу з сумками поїхав на Білу Церкву, буквально за півдня до старту.

Тут я біг вже втретє. До речі, мій перший марафон був саме в Білій Церкві. Траса тут хороша, трохи не вистачало компанії, адже долав весь марафон сам. На 15-му кілометрі в мене запітнів годинник і я навіть не міг орієнтуватися в якому темпі біжу. Врятувало те, що мені трохи підказували по ходу дистанції темп. Більше того, в мене ще й не спрацював чомусь чіп на старті (певно через те, що заявився дуже пізно). Я не потрапив в електронну систему і машина, яка мала вести лідера, вела третього спортсмена. Тож на шляху до цього марафону у мене були суцільні перешкоди: то з візою, то з годинником, то з чіпом. Та незважаючи на це, в цілому результат вийшов нормальний і я цілком задоволений”.

Такими були враження головних дійових осіб цього свята бігу. А з повними результатами змагань можна ознайомитись на сайті Білоцерківського марафону.

Comments

comments